Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини - матері дитини до досягнення дитиною трьох років.

2. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини до досягнення дитиною шести років.

3. Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу.

4. Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має і після розірвання шлюбу.

Коментар:

За аналогією з правом дружини на утримання у разі проживання з нею дитини, таким правом володіє і чоловік згідно коментованої статті. Власне закон дублює вказане право та умови його виникнення і реалізації (див. ком. до ст. 84 СК України), за винятком утримання в період вагітності дружини, оскільки чоловік за природою в такому стані перебувати не може.

Закріплення відповідної правової норми спрямоване на реалізацію ч. 6 ст. 7 СК України, відповідно до якої жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.

Існування цієї норми є цілком логічним, оскільки в житті не виключені випадки, коли дитина проживає із батьком, а матір, в силу ряду обставин, не бажає її виховувати, однак може надавати матеріальну допомогу. Батько у цьому випадку позбавлений можливостей повноцінно себе реалізовувати у кар'єрному зростанні, громадському та світському житті в силу проживання з ним дитини, а тому утримання йому має надаватись незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання чоловік, з яким проживає дитина, має і після розірвання шлюбу, що забезпечує принцип рівності прав жінки і чоловіка, про який уже йшлося вище.