Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Право дружини на утримання, передбачене статтею 84 цього Кодексу, припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.

2. Право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Коментар:

Коментована стаття визначає підстави припинення права дружини на утримання, яке передбачене у ст. 84 СК України. Таке право припиняється в разі:

1) припинення вагітності;

2) народження дитини мертвою;

3) передання дитини на виховання іншій особі;

4) смерть дитини;

5) якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Під припиненням вагітності слід розуміти її переривання, шляхом проведення аборту чи у разі викидня (до 22 тижнів вагітності). Констатувати цей факт може лише лікар. Підтвердженням припинення вагітності є відповідні документи медичної установи.

Народження дитини мертвою відбувається в результаті медичних пологів та констатується відповідними медичними документами (пологи мають місце після спливу 22 тижнів вагітності при вазі плоду 500 грам та більше). Смерть дитини підтверджується свідоцтвом про смерть або відповідним рішенням суду про оголошення її померлою.

Право дружини на утримання припиняється, якщо дитина передана на виховання іншій особі. У зв'язку з тим, що підставою утримання дружини є компенсація їй втрати можливостей повноцінно себе реалізовувати у кар'єрному зростанні, громадському та світському житті у зв'язку з проживанням з дитиною, то у випадку припинення такого проживання жінка таких можливостей уже не позбавлена. Тому цілком логічним у цьому напрямку є припинення права на утримання. Під передачею дитини на виховання іншій особі слід розуміти передачу дитини на виховання батькові, іншому близькому родичу, усиновлення, патронат, поміщення дитини на виховання у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу тощо. Основним у цій ситуації є факт передачі дитини на виховання іншій особі на постійній основі. Тому не може припинятися утримання, для прикладу, при тимчасовому перебуванні дитини у бабусі на канікулах чи перебування дитини з нянею тощо.

Якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини, то аліментний обов'язок припиняється з моменту набрання чинності рішенням суду у відповідності до вимог ЦПК України. Причому фактично одержані кошти як утримання до набрання чинності рішенням суду поверненню не підлягають, оскільки ці кошти були використані за цільовим призначенням. Що стосується коштів, які були примусово стягнуті після набрання чинності таким рішенням суду, то має застосуватись положення ст. 1212 ЦК України і вони підлягають поверненню (див. ком. до ст. 82 СК України).

На жаль, у законі не сказано, який орган має приймати рішення про припинення прав на утримання. Тому особі слід звертатися з позовом до суду про припинення прав на утримання. Існує думка, що в окремих випадках таке рішення має прийняти державний виконавець, однак в цій частині у нас є сумніви, оскільки Закон України "Про виконавче провадження" не наділяє цю посадову особу правом оцінювати докази та приймати рішення про припинення права. Це є прерогатива лише суду.