Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

2. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

3. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Коментар:

1. Відповідно до частини першої коментованої статті право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може передаватися іншій особі. Стаття 269 Цивільного кодексу України зазначає, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Види особистих немайнових прав визначені статтею 270 цього Кодексу. Причому цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Проте Цивільний кодекс України надає можливість реалізувати право участі у загальних зборах господарського товариства через представника. Так, статтею 159 зазначено, що у загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства. Таким чином, акціонер має право видавати довіреність на представлення своїх інтересів на загальних зборах. При цьому слід враховувати положення глави 68 Цивільного кодексу України, зокрема статті 1003, де зазначається, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Право участі у товаристві повинно розглядатися як специфічне особисте немайнове право особи, а саме як вид корпоративних прав особи. Відповідно до положень Господарського кодексу України, а саме ст. 167, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Статтею 88 Господарського кодексу України та Законом України "Про господарські товариства" від 19.09.91 року N 1576-XII закріплені права учасників господарського товариства, а саме брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо; вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства тощо.

2. Положення частини другої коментованої статті закріплює право учасника вийти з товариства у будь-який момент. Водночас учасники в установчих документах можуть встановити процедуру виходу з товариства, а саме зазначити про обов'язковість письмового попередження про свій вихід за певний строк, який не може перевищувати один рік.

Відповідна норма закріплює невід'ємне право учасника на вихід, а також вказує на доцільність встановлення чіткої процедури в установчих документах для попередження негативних наслідків для діяльності товариства.

Вихід учасника з товариства безпосередньо пов'язаний з переходом його частки у товаристві до інших осіб (особи). Законодавством чітко передбачений порядок переходу частки від учасника до інших осіб у товаристві з обмеженою відповідальність, відчуження своїх акцій акціонером в акціонерному товаристві тощо. Зазначений порядок передбачає умови такого переходу (відчуження), строки, процедуру - дотримання яких є обов'язковим.

Тому при закріплені в установчих документах товариства процедуру виходу учасника з товариства, необхідно обов'язково враховувати законодавчо закріплені норми стосовно переходу (відчуження) частки.

3. У випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, учасник товариства може бути виключений з товариства.

Статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 року N 1576-XII зазначається, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. При прийнятті відповідного рішення про виключення учасника з товариства, для такого учасника наступають наслідки, передбачені законом при виході учасника з товариства.

Стосовно виключення акціонера з акціонерного товариства, то в даному випадку це є неможливим через те, що право його власності на акції є окремим самостійним об'єктом права власності, якого він не може бути позбавлений в такий спосіб. Дане положення є виключенням із загального правила, яке встановлене коментованою статтею.