Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Коментар:

1. Як випливає з аналізу даної статті, договір доручення може мати як строковий, так і безстроковий характер. Іншими словами, строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, є істотною умовою договору лише у разі поставлення хоча б однією із сторін факту укладення договору в залежність від досягнення домовленості про це.

2. Важливим є питання про співвідношення строків дії довіреностей і договору доручення. І договір доручення згідно ст. 1001 ЦК, і довіреність згідно ст. 247 ЦК можуть бути укладені з визначенням або без визначення строку. Якщо у довіреності строк не визначений, а у договорі доручення він вказаний, довіреність має припинятись із припиненням строку дії договору, на якому вона засновується. Якщо строк вказаний у довіреності, а у договору доручення не зазначений, слід вважати, що строк договору обмежений строком дії довіреності, а укладення представником правочинів за межами строку має розглядатися як перевищення повноважень і регулюватися ст. 241 ЦК, оскільки спеціальних норм з приводу вчинення правочинів повіреним за договором доручення з перевищенням повноважень у главі 68 немає.

Якщо правочин вчиняється за межами строку дії довіреності, виникає питання про співвідношення таких дій повіреного з нормами про вчинення майнових дій в інтересах іншої особи без її доручення (ст. ст. 1158 - 1160). На наш погляд, слід дійти висновку про те, що норми ст. ст. 1158 - 1160 ЦК до вчинення правочину з перевищенням повноважень не застосовуються, оскільки за ст. 1158 ЦК особа завжди діє в чужому інтересі з власної ініціативи, а за договором доручення повірений завжди діє від імені особи, яку вона представляє.