Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення.

2. Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

3. Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

Коментар:

1. Договір доручення може бути припинений внаслідок його повного виконання або до його виконання. Якщо договір був повністю виконаний, кожна із сторін зобов'язана передати іншій усе належне з неї за умовами договору: повірений - все одержане у зв'язку з виконанням доручення, довіреність, інші документи та надати звіт про виконання доручення (пункти 2, 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК); довіритель - відшкодувати фактичні витрати та оплатити послуги повіреного, якщо це передбачено договором (пункт 2 ч. 2, ч. 4 ст. 1007 ЦК).

2. Ст. 1009 ЦК регулює правові наслідки припинення договору доручення до його повного виконання сторонами.

Якщо припинення сталося до повного виконання доручення повіреним, довіритель зобов'язаний: 1) відшкодувати фактичні витрати повіреного; 2) виплатити повіреному плату пропорційно виконаній ним роботі. Очевидно, існування таких обов'язків у довірителя має ставитися в залежність від того, чи покладені вони на довірителя умовами договору або законом. Справа в тому, що обов'язок довірителя оплатити витрати повіреного існує, якщо інше не встановлено договором доручення (пункт 2 ч. 2 ст. 1007 ЦК), а презумпція зобов'язання щодо оплати послуг повіреного може бути скасована домовленістю сторін (див. коментар до ст. 1002 ЦК).

Повірений не має права вимагати від довірителя відшкодування фактичних витрат та оплати своїх послуг за період, відколи він дізнався або міг дізнатися про припинення договору доручення.

3. Договір доручення може бути припинений внаслідок односторонньої відмови від нього довірителя або повіреного (пункт 1 ч. 1 ст. 1008 ЦК). Загальним наслідком відмови є застосування положень ч. 1 ст. 1009 ЦК.

Спеціальними наслідками відмови є відшкодування збитків контрагентові: повіреному, якщо він є комерційним представником; довірителю, якщо внаслідок відмови повіреного він не може іншим чином досягти цілей, поставлених при укладенні договору дорученні або якщо повірений діяв як комерційний представник незалежно від наслідків невиконання останнім умов доручення для довірителя.