Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

2. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату.

3. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.

4. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.

5. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Коментар:

1. Договір комісії є відплатним. Розмір та порядок оплати, як правило, визначається договором. Якщо ці питання договором не врегульовані, плата за послуги комісіонера визначається згідно звичайних цін на такі послуги та виплачується комісіонерові після повного виконання ним договору.

2. Право на оплату існує у комісіонера і в тому випадку, коли договір не був виконаний з причин, які залежали від комітента. Наприклад, майно комітента, виставлене комісіонером на продаж, не було продане за ціною, визначеною у договорі, незважаючи на усі заходи, вжиті комісіонером згідно умов договору (реклама, забезпечення доступу потенційних покупців до огляду товару). Заходи, вжиті комісіонером щодо зниження ціни на підставі ч. 1 - 3 ст. 1017 ЦК, не дали бажаного результату. Причиною відсутності покупців, бажаючи придбати дану річ, виявилися її недоліки, приховані комітентом при укладенні договору.

Якщо комісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але договір комісії не був виконаний з незалежних від нього причин і водночас ці причини не залежали від комітента, комісіонер має право на відшкодування фактичних витрат (ст. 1024 ЦК).

3. За загальним правилом комісіонерові належить повна оплата. Водночас ЦК передбачає також право комісіонера на додаткову оплату або на часткову оплату. Право комісіонера на додаткову оплату належить йому у випадку, коли після укладення договору він поручився за його виконання контрагентом (ч. 2 ст. 1013 ЦК). Розмір додаткової оплати визначається за домовленістю сторін, а у разі спору - судом.

Право на часткову оплату у розмірі, пропорційному до фактично виконаних ним дій, комісіонер має при достроковому розірванні договору, в тому числі у разі односторонньої відмови від договору комітента або комісіонера (ст. ст. 1025, 1026 ЦК).