Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

3. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

4. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Коментар:

1. Цивільне законодавство передбачає декілька видів договорів банківського вкладу: договір за вкладом на вимогу, договір строкового вкладу та договір на інших умовах повернення депозиту.

Згідно договору щодо вкладу на вимогу вкладник має право на першу вимогу отримати грошову суму у повному розмірі або її частину. За строковим вкладом повернення суми вкладу здійснюється зі спливом, визначеного сторонами строку договору.

Договором банківського вкладу (депозиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або банківських металів на інших умовах їх повернення. Такі вклади (депозити) є умовними. Наприклад, за домовленістю сторін може передбачатися, що вклад повертається з настанням певних обставин. Умови за вкладом не можуть суперечити законодавству України. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) визначено договором, то такі вклади (депозити) обліковуються як строкові. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) договором не визначено, то вони обліковуються як вклади (депозити) на вимогу.

2. Одностороння зміна (вкладником або банком) умов договору банківського рахунку або договору банківського вкладу (депозиту) не допускається, якщо інше не встановлено договором або законодавством України. З даного правила існує виняток, сформульований у ч. 2 коментованої статті. Так, незалежно від виду вкладу, банк зобов'язаний видати суму вкладу у повному обсязі або його частину за першою вимогою вкладника. Зазначена норма, однак, не стосується вкладів, внесених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Законодавство також встановлює положення щодо нікчемності умови договору про відмову вкладника від права на одержання вкладу на першу вимогу.

У разі, якщо вклад повертається вкладнику на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент. Дана норма, спрямована на захист майнових інтересів банку від дострокового розірвання договору банківського вкладу. При нарахування процентів за вкладом на вимогу банк враховує суму вже виплачених процентів згідно умов строкового вкладу.

3. Сторони договору банківського вкладу можуть передбачити можливість продовження строку його дії, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу по закінченні договору або не вимагає повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин. Якщо подібна умова відсутня, договір вважається подовженим на умовах вкладу на вимогу. Зазначене правило носить диспозитивний характер та застосовується у разі, якщо сторони не погодили іншого порядку продовження строку дії договору та нарахування процентів на вклад.