Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

2. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Коментар:

1. Коментована стаття регулює списання грошових коштів з рахунка клієнта, яке може мати місце на підставі розпорядження клієнта або без нього на підставі рішення суду та у випадках встановлених договором між банком та клієнтом.

У першому та третьому випадках мова йде про договірне списання коштів з рахунка, яке визначається як списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом (п. 1.38 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346).

Платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо). Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг (ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні").

Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

2. Грошові кошти можуть списуватися банком з рахунка клієнта у примусовому порядку на підставі рішення суду. Примусове списання полягає у списанні коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом (п. 1.39 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні").

Рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до Закону (ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

Списання коштів з банківських рахунків у примусовому порядку регулюється також Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181 іншими нормативно-правовими актами.

При цьому слід враховувати те, що відповідальність за обгрунтованість примусового стягнення покладається на стягувача. Стягувач має відшкодувати платнику шкоду, нанесену внаслідок необгрунтованого примусового списання (п. 34.2 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні")