Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Коментар:

Розпорядження клієнтом коштами, що знаходяться на його рахунку, є реалізацією одного із повноважень права власності на вказані кошти. Відтак, коментована норма деталізує загальне правило, встановлене ч. VII ст. 319 ЦК щодо обмеження діяльності власника. Так, обмеження прав клієнта на розпорядження коштами на рахунку може мати місце лише за рішенням суду, з підстав, встановлених законом, зокрема, це має місце у випадку накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку клієнта, або зупинення операцій за його рахунком.

Під арештом банківського рахунку розуміють тимчасове припинення видаткових операцій за рахунком, без розірвання договору. Межі арешту банківського рахунку по сумі повинні бути вказані в ухвалі суду про накладення арешту. Зупинення операцій за рахунком клієнта полягає в обмеженні проведення окремих витратних операцій.

У цивільному та господарському процесах арешт грошових коштів або зупинення операцій по рахунках можуть застосовуватися як спосіб забезпечення позову, про що суд виносить відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 59 Закону "Про банки і банківську діяльність" арешт на кошти юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.