Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Відносини, пов'язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються цим Кодексом та іншим законом.

Коментар:

Цивільний кодекс України ввів новий різновид комерційних угод, які є еквівалентом відомих у західному законодавстві понять "франшиза", "франчайзинг". За визначенням експертів ВОІВ, франчайзинг, який у нашому законодавстві передбачений як договір комерційної концесії, - договір, за яким одна особа (право володілець), що має розроблену систему ведення певної діяльності, дозволяє іншій особі використовувати цю систему відповідно до вимог володільця франшизи в обмін на винагороду. Іншими словами, мета франшизи полягає в тому, що користувач купує право, що дозволяє йому займатися протягом певного часу на визначеній території певним бізнесом під фірмовим найменуванням правоволодільця з використанням його технологій, комерційної інформації та інше.

Предметом договору комерційної концесії відповідно до Цивільного кодексу України є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності, комерційного досвіду та ділової репутації.

Цей вид договорів в Україні є новим і лише розвивається, однак до масштабних проектів такого виду бізнесу можна віднести ресторани "МакДональдс", а також розвиток виробництва і збуту напою кока-коли компанією "Coca-Cola Amatil Ukraine Ltd.".

Слід зазначити, що договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

Договором комерційної концесії в користування надаються об'єкти інтелектуальної власності, а тому до нього застосовуються норми Цивільного кодексу України, та норми спеціальних законів, що регулюють відносини у сфері різних об'єктів права інтелектуальної власності, а також норми конкурентного права.