Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

2. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Коментар:

Нерідко трапляється так, що шкода завдається кількома об'єктами, діяльність з якими пов'язана з підвищеною небезпекою. В даному випадку треба відрізняти ситуації, коли а) потерпілими є володільці джерел підвищеної небезпеки; б) потерпілими є треті особи.

Якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки самим їх володільцям, її відшкодування відбувається за правилами частини 1 коментованої статті.

Так шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Тобто у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується. В даному випадку законодавець дещо розширив загальне положення статті 1193 ЦК, відповідно до якого лише умисел потерпілого є підставою звільнення завдавача шкоди від відповідальності. Вина у інших формах (груба необережність, проста необережність) може бути лише підставою для зменшення розміру відповідальності. Якщо мова йдеться про завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, підставою для звільнення завдавача шкоди від відповідальності є вина потерпілого в будь-якій формі за відсутності вини завдавача шкоди.

За наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. До таких обставин може бути віднесено ступінь вини кожного завдавача, їх матеріальне становище, часткове відшкодування шкоди в добровільному порядку тощо.

В разі якщо потерпілим в результаті взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки є третя особа - неволоділець (наприклад, постраждалим в результаті автомобільної аварії став пішохід або пасажир), відповідальність перед ним несуть всі володільці небезпечних об'єктів солідарно, незалежно від їхньої вини (частина 2 статті, що коментується). В подальшому особа, яка відшкодувала шкоду потерпілому, може звернутися до інших осіб з регресними вимогами.