Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

2. Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Коментар:

Коментована стаття встановлює обов'язок особи, відповідальної за завдання шкоди смертю потерпілого, відшкодувати витрати на поховання такої особи та на спорудження надгробного пам'ятника. Поняття поховання надається Законом України "Про поховання та похоронну справу" (ст. 1). Оплату витрат на поховання (зокрема оплату ритуальних послуг) можуть здійснювати не тільки особи, перелічені у ст. 1200 даного Кодексу, але і будь-які інші сторонні особи (фізичні або юридичні). Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" вимоги про відшкодування витрат на поховання можуть пред'являтися будь-якими особами, навіть сторонніми до потерпілого, які ці витрати фактично понесли.

Коментована стаття говорить саме про необхідні витрати на поховання. ЦК не містить переліку необхідних витрат. В житті до необхідних витрат відносяться витрати на поховання, оплату вінків від близьких родичів, огорожу, пам'ятник тощо. Витрати на спорудження надгробного пам'ятника визначаються виходячи із його фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників у даній місцевості (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").

Витрати на поховання не будуть покладатися на заподіювача шкоди в разі, якщо відповідно до законодавства такі витрати відшкодовуються державою. Так відповідно до п. 8 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Особі, яка понесла витрати на поховання потерпілого, на якого поширюється дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", надається допомога на поховання в розмірі та порядку, визначених статтями 45 і 46 вказаного Закону. При цьому така допомога не зараховується до суми відшкодування шкоди, що відшкодовується внаслідок смерті фізичної особи.

Закон України "Про поховання та похоронну справу" визначає перелік безоплатних послуг, які надаються для організації поховання (ст. 4 - безоплатне виділення місця для поховання померлих (їхніх останків)). В такому випадку фактична вартість даних послуг відповідно до даної статті не відшкодовується.