Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 136. Управління командитним товариством
1. Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановленому цим Кодексом для повного товариства.
2. Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю.
Коментар:
1. Управління діяльністю командитного товариства та ведення його справ є виключним правом повних учасників та здійснюється у відповідності з правилами щодо повного товариства (стаття 122 Кодексу). Отже, під управлінням діяльністю товариства розуміється в широкому розумінні участь повного учасника в прийнятті рішень з приводу підприємницької діяльності товариства (визначення загальних та пріоритетних напрямків діяльності, доцільність укладання конкретних угод з діловими партнерами, розподіл прибутку, вирішення кадрових питань тощо), водночас ведення справ означає представництво товариства в цивільному обороті, тобто здійснення від його імені юридично значимих дій. Учасник, що володіє правом на ведення справ, має загальне повноваження здійснювати такі дії без довіреності. Відповідно до цього ч. 2 коментованої статті допускає для вкладників можливість виступати від імені товариства за наявності довіреності, оскільки це не означає наділення їх правом на ведення справ. Однак із змісту коментованої статті випливає, що навіть якщо повноваження вкладника будуть визначені в такій довіреності достатньо широко або не зовсім конкретно, то він повинен діяти виключно у відповідності з вказівками повних товаришів, уповноважених вести справи товариства, не приймаючи ніяких самостійних рішень. В іншому випадку його положення як вкладника може бути поставлено під сумнів, оскільки із визначення командитного товариства (ч. 1 ст. 133 Кодексу) випливає, що вкладники не беруть участь у підприємницькій діяльності товариства.
2. Положення про те, що вкладники не вправі заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства, означає, що вкладники не можуть втручатись в процес прийняття комерційних та організаційних рішень і у відношенні товариства з третіми особами. Вони також не мають право оскаржувати дії повних товаришів, але це стосується тільки дій, які направлені на управління та ведення справ. Стосовно дій повних товаришів, які порушують засновницький договір і не відповідають закону, то вони є предметом оскарження для вкладників. Так, якщо з вини повних учасників, що наділені правом вести справи, товариство зазнає збитків, вкладники, як і інші засновники (учасники) юридичної особи, вправі пред'явити до них вимогу про відшкодування збитків товариству.