Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Установчим документом виробничого кооперативу є його статут, що затверджується загальними зборами його членів.

2. Статут виробничого кооперативу має містити крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, відомості про: розмір пайового внеску члена кооперативу; склад і порядок внесення пайових внесків членами кооперативу та про їхню відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення пайових внесків; характер і порядок трудової участі його членів у діяльності кооперативу та їхньої відповідальності за порушення зобов'язань щодо особистої трудової участі; порядок розподілу прибутку і збитків кооперативу; розмір і умови субсидіарної відповідальності його членів за зобов'язаннями кооперативу; склад і компетенцію органів управління кооперативу та про порядок ухвалення ними рішень.

3. Кількість членів кооперативу не може бути меншою, ніж встановлено законом.

Коментар:

1. Єдиним установчим документом виробничого кооперативу визнається статут, який обов'язково затверджується загальними зборами його членів. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" рішення загальних зборів членів кооперативу про затвердження статуту вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. Порядок внесення змін до статуту, зокрема, передбачений ст. 102 ГК. Відповідно до неї рішення з питань внесення змін до статуту кооперативу приймаються більшістю голосів загальної кількості членів кооперативу.

2. У статуті обов'язково повинні бути передбачені:

а) умови, що є загальнообов'язковими для юридичних осіб (ст. 88 ЦК);

б) умови, встановлені ч. 2 ст. 164 ЦК, тобто відомості про:

розмір пайового внеску члена кооперативу; склад і порядок внесення пайових внесків членами кооперативу та про їхню відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення пайових внесків;

характер і порядок трудової участі його членів у діяльності кооперативу та їхньої відповідальності за порушення зобов'язань щодо особистої трудової участі;

порядок розподілу прибутку і збитків кооперативу;

розмір і умови субсидіарної відповідальності його членів за зобов'язаннями кооперативу;

склад і компетенцію органів управління кооперативу та про порядок ухвалення ними рішень;

в) умови, які не зазначені вище, але є обов'язковими в силу ст. 8 Закону України "Про кооперацію":

мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності;

склад його засновників;

порядок внесення змін до статуту кооперативу;

форми участі членів кооперативу в його діяльності;

порядок формування, використання та розпоряджання майном кооперативу;

порядок обліку і звітності у кооперативі;

порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань;

порядок скликання загальних зборів;

умови і порядок повернення паю.

Для певних видів виробничих кооперативів законом можуть бути передбачені додаткові обов'язкові умови статуту. Наприклад, ст. 7 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" вказує також на обов'язкову наявність у статуті умови про формування неподільного та інших фондів, співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

3. Коментована стаття ЦК не визначає максимальної кількості членів кооперативу, тобто вона може бути необмеженою. Проте розглядувана норма застерігає, що мінімальна кількість не може бути меншою, ніж встановлена законом. Мається на увазі ст. 97 ГК, де зазначено, що чисельність членів виробничого кооперативу не може бути менше ніж три особи.