Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;

2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання;

3) похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів.

2. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

3. Цінні папери можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону.

Коментар:

Коментована стаття надає класичну класифікацію цінних паперів, розділяючи їх за групами, видами та формами. Подібні правила щодо класифікації цінних паперів містяться також у ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".

Отже законодавством України визначені такі групи цінних паперів:

• Пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться: акції та інвестиційні сертифікати.

• Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: облігації підприємств; державні облігації України; облігації місцевих позик; казначейські зобов'язання України; ощадні (депозитні) сертифікати; векселі.

• Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

• Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначає також такі групи, як іпотечні цінні папери та приватизаційні цінні папери (ст. 3).

Частина 2 коментованої статті відсилає до спеціального законодавства у писаннях визначення видів цінних паперів. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" (ст. 3) здійснює класифікацію цінних паперів за різними критеріями. Так за порядком їх розміщення (видачі) цінні папери поділяються на емісійні та неемісійні. За формою існування цінні папери можна поділити на документарні та бездокументарні. Цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні.

Розділом 2 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначені такі види цінних паперів, як акції (ст. 6), облігації (ст. 7), облігації підприємств (ст. 8), облігації місцевих позик (ст. 9), державні облігації України (ст. 10), казначейські зобов'язання України (ст. 11), інвестиційні сертифікати (ст. 12), ощадні (депозитні) сертифікати (ст. 13), векселі (ст. 14), іпотечні, приватизаційні, похідні та товаророзпорядчі цінні папери (ст. 15).

Цінні папери можуть існувати у формі паперових документів, або на електронних носіях. Такі форми отримали назву "документарна" та "бездокументарна" форма цінного папера. Питання форм випуску цінних паперів регулюється Законом України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні". Згідно статті 4 цього Закону, цінні папери, обіг яких дозволено на території України, і цінні папери, на які поширюється дія законів України, можуть розміщуватися в "документарній" та "бездокументарній" формах. Згідно статті 1 "документарною" формою цінного паперу є сертифікат цінного паперу, що містить реквізити відповідного виду цінних паперів, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами, а "бездокументарною" формою цінного паперу є здійснений зберігачем обліковий запис на рахунку у цінних паперах. На практиці у "бездокументарній" формі існують, як правило, емісійні цінні папери, тобто цінні папери, які розміщуються "випусками" - сукупностями цінних паперів одного емітента певного виду та однієї номінальної вартості, що забезпечують їх власникам однаковий обсяг прав і можливість мати однакові умови розміщення на фондовому ринку.