Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

2. Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців.

Коментар:

1. Частиною першою ст. 265 ЦК встановлено, що залишення позову без розгляду не є підставою для зупинення перебігу позовної давності. Підстави для залишення позову без розгляду встановлені ст. 81 Господарського процесуального кодексу України та ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України. Норми ст. 81 ГПКУ та ст. 207 ЦПКУ мають певні спільні підстави для залишення позову (позовної заяви) без розгляду, причому ці підстави стосуються недоліків при поданні позову або неналежних дій (бездіяльності позивача у певних випадках. З огляду на викладене, метою цієї норми є перш за все запобігання зловживання правом, тобто подання необґрунтованого або неналежно обґрунтованого позову, з метою штучного подовження строку позовної давності (щодо зловживання правом див. коментар до ст. 13 ЦК).

2. У разі залишення без розгляду цивільного позову, пред'явленого у кримінальному процесі, норма ч. 2 ст. 265 ЦК надає позивачеві пільговий строк для нового звернення до суду у межах цивільного судочинства і час, що минув від дня пред'явлення цивільного позову у кримінальному процесі до дати набуття чинності вироком суду, у якому позов було залишено без розгляду, не зараховується до строку позовної давності.

Метою цієї норми є захист прав особи, яка потерпіла від злочину, шляхом надання останній повторної можливості для звернення до суду, з урахуванням того, що факти, встановлені вироком суду у кримінальній справі, мають преюдиційний характер (щодо преюдиційності див. ст. 35 ГПКУ та ст. 61 ЦПКУ) у цивільному та господарському судочинстві.

Законодавець також встановив позивачеві пільговий строк у шість місяців для пред'явлення нового позову, якщо строк позовної давності, що залишився після набуття чинності згаданим вище рішенням (вироком) суду, складає менше шести місяців.