Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 452. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав
1. Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є:
1) право на використання об'єкта суміжних прав;
2) виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав;
3) право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
2. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав належать відповідно виконавцеві, виробнику фонограми, виробнику відеограми чи організації мовлення, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Коментар:
1. Крім особистих немайнових прав виконавці, виробники фонограм та відеограм та організації мовлення володіють комплексом майнових прав інтелектуальної власності на створені ними об'єкти. До них належать право на використання об'єкта суміжних прав, виключне право дозволяти його використання іншими особами, право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання та інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законодавством. Незважаючи на поділ ст. 452 ЦК України майнових прав інтелектуальної власності на виключні та невиключні, Закон України "Про авторське право і суміжні права" характеризує виключні права як майнові права особи, яка має щодо виконання, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми суміжні права на використання цих об'єктів суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах встановленого строку. Тому згідно чинного законодавства всі майнові права інтелектуальної власності на об'єкти суміжних прав мають виключний характер.
Виключність суміжних майнових прав не означає відсутність будь-яких їх обмежень. Зокрема, відповідно до ст. 42 Закону допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення, якщо задовольняються наступні умови: а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень; б) право на відтворення не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України; в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників. Таке використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав.
2. Чинне законодавство широко визначає зміст права на використання об'єкта суміжних прав. Так, майнове правом виконавця охоплює його виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір); фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше незафіксованих виконань; відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду; розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення; комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом; розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження. Зміст права використання щодо окремих об'єктів суміжних прав розкривається у ст. ст. 453 - 455 ЦК України.
3. До майнових прав на управомочених суб'єктів належить також право на винагороду. Згідно ст. 42 Закону виробники фонограм і відеограм та інші особи, що мають авторське право чи суміжні права у разі за відтворення третіми особами в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках мають право на одержання винагороди.
Виплата такої винагороди здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання та матеріальних носіїв виробниками чи імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім випадків, встановлених законодавством.
Розміри таких відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв перераховуються визначеним Держдепартаментом організаціям колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.
Постановою КМ України "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати" від 18.01.2003 р. N 71 встановлені розміри винагороди за використання фоно- та відеограм, які, як правило, визначаються у відсотковому відношенню до доходів одержаних від діяльності, у процесі якої здійснюється використання з комерційною метою об'єктів суміжних прав.
4. Суб'єкти суміжних прав можуть передати або надати окремі майнові права на виконання фонограми чи відеограми або програми організацій мовлення іншим особам. Розпорядження майновими правами на об'єкти суміжних прав здійснюється на підставі встановлених главою 75 договірних конструкцій у формі ліцензії, ліцензійного договору, договору про передачу майнових прав інтелектуальної власності тощо. Такі договори повинні укладатися в простій письмовій формі з урахуванням встановлених Законом України "Про авторське право і суміжні права" особливостей.
Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання об'єкта, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми чи відеограми, територія, на яку розповсюджуються передані права та інші умови. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені постановою КМ України "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав" від 18.01.2003 р. N 72. Майнові права виробника фонограми чи відеограми, що є юридичною особою, можуть бути також передані іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.