Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Коментар:

1. У разі визнання свідоцтва недійсним повністю чи частково правова охорона торговельної марки вважається такою, що не набрала чинності, а отже використання марки з моменту реєстрації до моменту визнання свідоцтва недійсним є незаконним. Підставами для визнання свідоцтва відповідно до ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" недійсним є:

а) невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;

б) наявність у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;

в) видача свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

2. Визнання свідоцтва недійсним здійснюється у судовому порядку. При цьому свідоцтво може бути визнано недійсним щодо всіх товарів і послуг, для яких зареєстровано знак, так і стосовно частини класів міжнародної класифікації. Одночасно з вимогою про визнання свідоцтва недійсним має бути пред'явлена вимога щодо виключення знаку з

У справах про визнання свідоцтва недійсним до участі у справі обов'язково залучається Державний департамент інтелектуальної власності. Вищий господарський суд України у своїх рекомендаціях "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності" від 29.03.2005 N 04-5/76 зазначає, що відповідачем у спорах про визнання свідоцтва на зареєстрований знак недійсним повинен залучатися Державний департамент інтелектуальної власності як орган, на який покладено повноваження щодо видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг. Тому у разі, якщо позивачем з таких справ у позовній заяві названий Департамент не зазначено як відповідача, суд має за клопотанням сторони або за своєю ініціативою залучити цей орган до участі у справі як іншого відповідача.

3. Крім визнання свідоцтва недійсним, суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про встановлення власника свідоцтва, укладання та виконання ліцензійних договорів, порушення прав власника свідоцтва тощо.

При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Держдепартамент повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.