Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Коментар:

На відміну від передбаченого ст. 512 ЦК переліку підстав заміни кредитора у зобов'язанні, переліку підстав заміни боржника ЦК не містить. Разом з тим, можна зробити висновок, що заміна боржника є можливою в двох випадках:

А) в разі загального правонаступництва (спадкування, реорганізації юридичної особи);

Б) в разі окремого (сингулярного) правонаступництва - на підставі договору.

Договір, яким передбачається заміна боржника у зобов'язанні, має назву "договір переведення боргу". На підставі даного договору старий боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором.

За правилами коментованої статті переведення боргу допускається за згодою кредитора, якщо інше не передбачене законом. Це пов'язано з тим, що кредитору не байдуже, хто буде виконувати зобов'язання, оскільки різні боржники мають різну платоспроможність, сумлінність тощо. Коментована стаття не містить вказівок стосовно того, в якій формі має бути виражена згода кредитора. Як правило, згода кредитора виражається двома способами:

А) шляхом підписання кредитором договору відступлення права вимоги (тобто цей договір як правочин становиться трьохстороннім);

Б) шляхом надання відповідного листа, повідомлення тощо.

З точки зору ділової практики форма вираження згоди кредитора принципового значення не має. Єдине, що є важливим, це наявність підтвердження такої згоди. Тобто, якщо кредитор повідомить боржників про свою згоду в усній формі, в подальшому буде існувати ризик заперечення кредитором надання такої згоди.

Незважаючи на те, що коментована стаття сформульована загальним чином та нібито розповсюджується на всі випадки заміни боржника, фактично зазначене правило розповсюджується тільки на випадки заміни боржника за договором. В разі загального правонаступництва обов'язки переходять до нового боржника автоматично незалежно від волі кредитора.

Законами України можуть бути передбачені випадки, коли і в разі заміни боржника в ході сингулярного правонаступництва згода кредитора не вимагається. Такий випадок передбачений, наприклад, ст. 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до якої тимчасовий адміністратор вживає заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, в тому числі відступлення права вимоги, переведення боргу чи реорганізацію банку, без повідомлення та отримання згоди акціонерів, боржників, кредиторів (вкладників) банку. Також ст. 31 Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлює, що під час виконання тимчасовим адміністратором заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, в тому числі при відступленні права вимоги, переведенні боргу, здійсненні реорганізації, не застосовуються положення законодавства щодо необхідності повідомлення та одержання згоди боржників, кредиторів, акціонерів.