Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

2. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Коментар:

Коментована стаття містить важливе для цивільного обороту правило щодо валюти вираження грошових зобов'язань. Загальне правило коментованої статті передбачає, що зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні. Це правило кореспондує загальним положенням ст. 192 ЦК, відповідно до якої законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Отже вираження ціни договору в гривнях є звичайним та вірним в разі укладення договорів між фізичними та юридичними особами - резидентами України.

Частина 2 коментованої статті дозволяє сторонам зобов'язання визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Тобто фактично зафіксувати ціну договору (зобов'язання) в доларах США, ЄВРО та іншій іноземній валюті. Незалежно від фіксації грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті, виконання такого зобов'язання є можливим виключно в гривнях за офіційним курсом іноземної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлений сторонами в договорі або не закріплений нормативно-правовими актами (ст. 533 ЦК).

Судова практика на сьогодні розповсюджує правило коментованої статті і на господарські зобов'язання, незважаючи на те, що ст. 198 ГК України передбачає, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Суди посилаються на положення ст. 179 ГК України, відповідно до якої господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (див., напр., постанову Вищого господарського суду України від 16.08.2006 р. N 6-19/236-05-8034 та постанову Вищого господарського суду України від 15.02.2007 р. N 4/644-12/105).