Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Коментар:

Коментована стаття встановлює важливе правило щодо валюти виконання грошових зобов'язань. Грошове зобов'язання має бути виконане в національній валюті України - гривні. Це правило кореспондує положенням ст. 99 Конституції України, відповідно до якої грошовою одиницею України є гривня, а також ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", якою встановлено, що гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів. Платіжні документи для здійснення платежів на території України також мають бути виражені в гривнях.

ЦК (ст. 524) дозволяє сторонам зобов'язання виражати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Іноземною валютою вважається - валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу; платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях; кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами (ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

В разі вираження зобов'язання в іноземній валюті, його виконання все одно має бути проведено в гривнях. Сума, що підлягає сплаті в гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Офіційним курсом валюти вважається курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави (ст. 1 Закону України "Про Національний банк України"). Сторони в договорі можуть визначити і інший порядок перерахунку іноземної валюти в гривні (наприклад за визначеною договором формулою або за курсом не Національного банку України, а якогось комерційного банку тощо).

Частина 3 коментованої статті дозволяє використовувати при здійсненні розрахунків на території України іноземну валюту в порядку та на умовах, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогодні встановлені Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 р. N 200, Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 р. N 520, та іншими документами.