Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

5. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Коментар:

1. Суд або орган опіки та піклування у межах їх компетенції відповідним рішенням призначає безпосереднього опікуна або піклувальника (ст. 60 ЦК, п. 3.1 Правил опіки та піклування). При призначенні опікуна, піклувальника беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Оскільки від моральних якостей особи, її матеріального стану, житлових умов залежить подальша доля підопічного, законодавець висуває достатньо жорсткі умови щодо осіб, які можуть бути опікунами та піклувальниками.

2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа, яка особисто спроможна виконувати обов'язки опікуна або піклувальника, тобто особа з повною цивільною дієздатністю. Недієздатні, особи, обмежені у дієздатності, а також особи, яким було надано повну цивільну дієздатність в порядку, передбаченому ст. 35 ЦК, бути опікунами або піклувальниками не можуть.

3. Для ефективного виконання функцій, які покладені на опікунів та піклувальників, встановлення опіки або піклування має відбуватися за вільною згодою особи (опікуна, піклувальника), оскільки тільки за цієї умови можливе створення підопічному належних умов виховання та проживання. Законодавець вимагає, щоб така вільна згода була виражена у письмовій формі, шляхом подачі заяви до відповідного органу.

4. Опікун та піклувальник - це особи, які особисто здійснюють опіку, безпосередньо спілкуються з підопічним, діють в його інтересах та на його користь. Отже, здійснення опіки або піклування передбачає наявність певних знань та вмінь, а особливо, коли мова іде про підопічного - дитину, оскільки опіка або піклування над дитиною передбачає, ще й процес виховання. Знання, які особа отримує внаслідок власного життєвого досвіду або під час навчання, значно покращать відносини між опікуном, піклувальником та підопічним. Якщо таких знань та вмінь немає, то і здійснення опіки та піклування буде неефективним.

Потенційні опікуни, піклувальники, які мають власний досвід виховання дітей, можуть за їх бажанням пройти курс підготовки з проблем виховання дітей, а які не мають досвіду - в обов'язковому порядку проходять такий курс за програмою, затвердженою Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту (постанова КМУ від 17 жовтня 2007 року N 1228 "Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування").

Тому, як правило, опікун або піклувальник призначаються з числа родичів, осіб, які мають родинні зв'язки з підопічним. При встановленні опіки або піклування над дитиною, дитина має право на висловлення своєї думки. Згідно з Правилами опіки та піклування переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім'ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування. При цьому за умови досягнення нею відповідного віку (10 років) враховуються побажання самої дитини.

5. Фізичній особі може бути призначено декілька опікунів чи піклувальників, якщо цього вимагають її інтереси. Помилковою є позиція, що призначення фізичній особі декількох опікунів чи піклувальників можливо у разі, якщо у особи є нерухоме або рухоме майно, яке знаходиться в іншому місці, значно віддаленому від місця проживання підопічного, і тому один опікун або піклувальник буде здійснювати функції по забезпеченню інтересів підопічного, а інша здійснювати управління майном в інтересах підопічного. Однак у коментованій статті мова йде про встановлення опіки не над майном, а щодо фізичної особи. У разі призначення особі декількох опікунів або піклувальників їх дії повинні бути узгоджені. Опікуни або піклувальники повинні визначитися самостійно стосовно їх функцій, розподілу функцій між ними.