Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

Коментар:

Важливе значення при укладенні договорів має питання визначення часу та місця укладення договору. Вирішення даного питання має велике значення у міжнародному приватному праві і дозволяє визначитися, яке законодавство діяло на території тієї чи іншої країни і має бути застосоване до договірних правовідносин, які виникли на підставі зовнішньоекономічного договору. Існування названої норми, обумовлене ускладненням способів укладення договорів, що із розвитком сучасних засобів зв'язку, призвело до того, що сторони можуть укладати договори, не лише шляхом складання одного документу під названою "договір", але і, знаходячись у різних місцях, укладати договір шляхом обміну листами. В результаті договір втратив реальний фізичний зв'язок із територією держави та наприклад місцем одночасно і оферента і акцептанта. Тому поняття "місце укладення договору" із фізичної категорії, яка вказує на місце знаходження осіб при укладенні договору, перетворилася на юридичну, яка дозволяє не вказувати місце укладення договору, а визначати його відповідно до положень законодавства держави на території якої він укладається. Коментована стаття визначає, що місцем укладення договору є місце отримання оферти. Якщо оферентом є фізична особа, то місцем укладення договору є місце проживання названої фізичної особи. Якщо оферентом є юридична особа, то місцем укладення договору є місцезнаходження юридичної особи. Загальні правила визначення місця проживання фізичної особи визначені у ст. 29 ЦК. Правила визначення місцезнаходження юридичної особи визначені у ст. 93 ЦК.

Визначення місця укладення договору має значення і виключно з позицій цивільного законодавства. Договір має є укладеним, відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, коли сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, це означає за загальним правилом, що саме оферент має оцінити повноту та безумовність акцепту¹. Саме оферент має оцінити суттєвість відхилення акцепту від "дзеркального" відображення оферти. Іноді простого факту направлення акцепту і факту доставляння даного акцепту до місця проживання фізичної особи, наприклад за її відсутності у місці проживання, недостатньо для констатації факту укладення договору. Акцепт має бути прийнятим "акцептованим" особою оферента. У іншому випадку, він буде позбавлений можливості наприклад визначитися щодо повноти та безумовності акцепту (ст. 642 ЦК), оферент буде позбавлений можливості дослідити чи не надано акцепт на інших умовах ніж передбачено у оферті, зважаючи на те, що відхилення від умов, запропонованих у оферті, можуть бути у відповіді акцептанта незначними або навпаки значними (ст. 646 ЦК), оферент, не будучи безпосередньо у місці свого проживання, якщо це фізична особа, буде позбавлений можливості надати згоду щодо прийняття акцепту, який направлений та доставлений до місця проживання фізичної особи із запізненням (ч. 3 ст. 645 ЦК) тощо. Прийняття акцепту, як і акцептування оферти, має відбуватися у формі згоди з його змістом, з часом отримання у зазначених вище випадках тощо. Все це дозволяє зробити висновок, що місце укладення договору визначає також і місце кінцевого погодження істотних його умов та умов договору в цілому. Даним місцем і є місцем проживання оферента, тобто особи, яка є ініціатором договору. Якщо фізична особа, яка є оферентом, не була присутня у місці свого проживання, коли на її адресу надійшов акцепт, не вивчивши зміст акцепту не може, констатувати факт не укладеності договору, у зв'язку з тим, що акцепт не повний і не безумовний, так як оферент надіслав акцепт саме у те місце де має бути укладено договір і саме у місце де оферент має можливість ознайомитися із умовами акцепту. Якщо оферентом є юридична особа, акцепт має бути також надісланий у місце укладення договору, а саме у місцезнаходження юридичної особи, коли також дотримується вимога можливості ознайомитися з умовами акцепту.

____________

1 Див. коментар до ст. ст. 642, 646 ЦК.

Місце укладення договору має, яке є місцем погодження його умов, також має враховуватися при вирішенні інших питань договірних відносин, наприклад при визначенні цін, що склалися на певній території на аналогічні товари, роботи та послуги, коли ціна не визначена у договорі, при визначенні звичаєвостей та вимог, що звичайно ставляться в певному визначеному місці, коли сторони договору на них посилаються.