Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Коментар:

Коментована норма покладає на продавця обов'язок зберігати товар, не допускаючи його погіршення до моменту передачі його покупцеві, навіть якщо за умовами договору власником товару вже є покупець. Необхідність закріплення цього обов'язку продавця у ЦК обумовлена тим, що майно більше не належить продавцеві, відтак він може не ставитися до нього як до свого, не вживати необхідних заходів щодо його охорони, збереження і т. д. Разом із тим, зобов'язання продавця із передачі товару (ст. 662 ЦК) ще не виконані. Відтак, він повинен подбати про те, щоб на момент передачі товар за кількістю, якістю, асортиментом, іншими характеристиками відповідав умовам договору.

Разом із тим, збереження товару, як правило, потребує певних фінансових затрат (наприклад, витрати на електроенергію, якщо товар повинен зберігатися у певних температурних умовах, плата за послуги зберігачів і т. д.).

За загальним правилом, встановленим ст. 322 ЦК власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Саме тому коментована норма закріплює правило, за яким покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві витрати, необхідні для збереження майна. Покупець вправі вимагати документального підтвердження вказаних витрат. Проте, зазначена норма не є імперативною, відтак сторони у договорі, можуть передбачити, що продавець зберігає товар за власний рахунок.

Обов'язок продавця зберігати товар є одним із видів зберігання за законом тому на нього поширюються положення Глави 66 ЦК (ст. 954 ЦК).

У випадку порушення продавцем обов'язку зберігати річ, можуть наставати різні наслідки, в залежності від того, до яких результатів призвели дії або бездіяльність продавця. Наприклад, якщо зменшилася кількість товару, будуть наступати наслідки, встановлені ст. 670 ЦК; у випадку погіршення якості товару будуть наступати наслідки, встановлені ст. 678 ЦК. Якщо товар зник, - наслідки, встановлені ст. 665 ЦК. Як зазналося на відносини зберігання, що регулюються коментованою нормою, поширюються положення Глави 66 ЦК, тому у випадку втрати або пошкодження товару, покупець матиме право на відшкодування збитків на підставі ст. 951 ЦК. Підстави відповідальності продавця визначаються за ст. 950 ЦК.

Обов'язок продавця зберігати товар до моменту передачі його покупцеві регулюється також спеціальними актами законодавства. Так, відповідно до п. 25 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року N 833. Придбані великогабаритні товари (меблі, будівельні матеріали, піаніно, холодильники, пральні машини тощо) споживач має право залишити на зберігання у суб'єкта господарювання на узгоджений строк шляхом укладення договору зберігання відповідного товару. До залишеного на зберігання товару додається копія розрахункового документа, на якій зазначається строк зберігання, а на самому товарі розміщується табличка з написом "Продано". Суб'єкт господарювання протягом зазначеного строку несе відповідальність за зберігання і якість товару. Згідно з п. 33 вказаного Порядку у разі зберігання товарів у підсобних приміщеннях і розміщення їх у торговельних залах чи на об'єктах дрібно роздрібної мережі працівники суб'єкта господарювання зобов'язані дотримуватися принципу товарного сусідства, санітарних норм, норм складування і вимог протипожежної безпеки.