Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Рента може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг. Форма виплати ренти встановлюється договором ренти.

2. Розмір ренти встановлюється договором.

Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється у розмірі облікової ставки Національного банку України, якщо більший розмір не встановлений договором ренти.

Розмір ренти змінюється відповідно до зміни розміру облікової ставки Національного банку України, якщо інше не встановлено договором.

Коментар:

1. Виходячи з редакції п. 1 коментованої статті можна зробити висновок, що переважною формою рентних платежів є грошові суми, які підлягають сплаті одержувачу ренти. Однак договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, які за своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів буде передбачати надання утримання в натурі.

2. Відповідно до п. 2 коментованої статті, а також п. 80 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 20/5 від 03.03.2004 р., розмір рентних платежів є істотною умовою договору ренти і без цієї умови договір не буде вважатися укладеним. Зазначене правило діє і у випадку, якщо в якості рентних платежів виступають речі, роботи чи послуги. Закон не встановлює обов'язкового для сторін мінімального розміру рентних платежів, тому теоретично він може бути будь-який. Але це не дає сторонам договору права порушувати заборону на укладення фіктивних та удаваних правочинів, наприклад прикривати рентою дарування чи міну майна.

3. Частини 2 та 3 п. 2 коментованої статті встановлює особливі правила щодо договору ренти грошових сум. Частина друга направлена на охорону інтересів одержувача ренти у тому випадку, якщо сторони не визначили розмір рентних платежів. Мінімальним розміром рентних платежів у такому випадку є облікова ставка Національного банку України. Частина третя коментованої статті прив'язує розмір рентних платежів за договором ренти грошових сум до розміру облікової ставки Національного банку України. Якщо ж сторонами узгоджена інша форма рентних платежів (передача речей, виконання робіт, надання послуг тощо), правило п. 2 коментованої статті не діє і всі несприятливі наслідки інфляційних процесів покладаються на платника ренти. Зазначені правила носять диспозитивний характер і можуть бути відмінені самими сторонами, які мають право на власний розсуд встановити порядок індексації розміру рентних платежів.