Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.

Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом.

2. Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.

Коментар:

1. Коментована стаття стосується випадків, коли набувач - фізична особа вмирає раніше відчужувача. У такому разі виникає правонаступництво щодо майна, яке стало власністю набувача, а також комплексу обов'язків, що складали зміст обов'язку набувача за договором довічного утримання (догляду). Частина 1 ст. 757 ЦК передбачає можливість переходу обов'язків набувача не лише до спадкоємця за заповітом, але й до спадкоємця за законом, у разі відмови спадкоємця за заповітом від прийняття майна. Відповідно до п. 219 Інструкції про порядок вчинення нотаріусами нотаріальних дій зазначається, що у разі успадкування спадкоємцями прав та обов'язків набувача майна за договором довічного утримання (догляду), їм видається свідоцтво про право на спадщину, у тексті якого зазначається, що воно є невід'ємною частиною договору довічного утримання (догляду), і підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. При цьому нотаріус здійснює перереєстрацію заборони відчуження майна на ім'я нового власника.

2. Другим правовим наслідком смерті набувача є припинення договору довічного утримання. Це настає у разі відсутності у набувача спадкоємців (як за заповітом, так і за законом) або їхньої відмови від набуття майна у власність та прийняття на себе обов'язків набувача. У цьому випадку зазначене майно повертається у власність відчужувачу.