Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.

3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Коментар:

1. Чинне законодавство України передбачає переважне право батьків і усиновлювачів перед іншими особами на виховання та на те, щоб малолітня дитина проживала з ними (ч. 1 ст. 163; ч. 4 ст. 232 СК). Якщо обставини які унеможливлювали здійснення батьками або усиновлювачами своїх повноважень по вихованню та догляду за дитиною відпали (поновлення в батьківських правах, повернення батьків, які були визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими, відбували покарання у місцях позбавлення волі, перебували під вартою на час слідства), то орган, який встановив опіку над підопічним своїм рішенням може передати підопічного зазначеним особам, за умови що це відповідає інтересам підопічного.

2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього, оскільки припинення опіки є безспірним. Згідно зі статтею 32 ЦК по досягненні 14 років фізична особа стає частково дієздатною і може самостійно вчиняти правочини, для дійсності яких є необхідною лише згода її піклувальника.

3. Особа цивільна дієздатність якої було поновлено у встановленому законом порядку не потребує надалі догляду з боку опікуна а тому і опіка буде припинена (ч. 3 ст. 76, ч. 1 ст. 42 ЦК).