Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

2. Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом.

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.

3. Договір прокату є публічним договором.

Коментар:

За своєю юридичною природою договір прокату є різновидом договору майнового найму, отже, на відносини прокату розповсюджуються всі положення § 1 Глави 58, крім спеціальних правил, встановлених § 2 даної Глави (зокрема, правила про якість речі, права та обов'язки сторін, дострокове розірвання договору тощо).

Коментована стаття визначає особливий суб'єктний склад відносин прокату. Наймодавцем за даним договором може бути тільки суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі речей в найм. Тобто діяльність з надання речей в прокат має бути основною систематичною діяльністю такого підприємця та передбачатися в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідці статистики). Разовий договір про передачу в найм рухомої речі кваліфікуватися як прокат не буде. Коло наймачів Цивільним кодексом не обмежується, але, як правило, наймачами у договорах прокату виступають фізичні особи.

В разі якщо у відносини прокату вступають фізичні особи, такі відносини в тому числі підлягають регулюванню Законом України "Про захист прав споживачів", а також на них розповсюджується дія Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою КМУ від 16 травня 1994 р. N 313 із відповідними змінами та доповненнями, та Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затверджений наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 16 грудня 1999 р. N 46. Зокрема, передбачено, що громадянам предмети прокату видаються за наявності паспорта громадянина України або документа, що його замінює, або під заставу майна, яка має бути не вище вартості предмета прокату. Надання у тимчасове користування громадянам предметів прокату оформляється договором (замовленням-зобов'язанням) за формою ПО-П1, яка затверджена наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 N 8 із відповідними змінами та доповненнями.

ЦК визначає договір прокату як договір приєднання (ст. 634 ЦК), що означає, що наймодавець самостійно визначає всі умови прокату (строк, ціну, умови користування річчю тощо), а наймач укладає договір, тільки повністю приєднавшись до запропонованих умов. Разом з тим, типові умови договору прокату, що встановлені наймодавцем, не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом (наприклад, не можна заборонити наймачеві відмовитися від договору прокату та повернути річ наймодавцеві в будь-який час, оскільки це право передбачене ст. 790 ЦК). В разі же, якщо умови, що погіршують становище наймача, будуть включені наймодавцем до договору прокату, такі умови є нікчемними (ст. 215 ЦК).

Договір прокату є також публічним договором (ст. 633 ЦК). Це означає, що наймодавець зобов'язаний надавати речі в прокат кожному, хто до нього звернеться, та встановлювати однакові для всіх умови прокату (ціни, строки тощо).