Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані.

2. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Коментар:

Частина перша коментованої статті покладає на наймача транспортного засобу обов'язок підтримувати його в належному стані. Законодавство не дає визначення належного стану транспортного засобу, віддаючи це на відкуп сторонам договору та правозастосовним органам. В цілому під належним технічним станом транспортного засобу можна розуміти такий його стан, який дозволяє безпечне використання транспортного засобу за призначенням, а також дотримання імперативно встановлених правил експлуатації окремих видів транспортних засобів.

Так, якщо мова йдеться про використання засобів автомобільного транспорту суб'єктами підприємницької діяльності, критерії належності технічного стану автомобілів можна знайти в Положенні про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженому наказом Мінтрансу України від 30 березня 1998 р. N 102. Наприклад, технічний стан дорожніх транспортних засобів повинен відповідати вимогам таких нормативних документів: Закону України "Про дорожній рух" (ст. 12, 16, 29, 32, 33, 36, 37, 53); Правилам дорожнього руху України; ДСТУ 2322-93 "Автомобілі легкові відремонтовані. Загальні технічні умови"; ГОСТу 25478-91 "Автотранспортные средства. Требования к техническому состоянию по условиям безопасности движения. Методы проверки"; ГОСТу 17.2.2.03-87 "Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерений содержания окиси углерода и углеводородов в отработавших газах автомобилей с бензиновыми двигателями. Требования безопасности"; ГОСТу 21393-75 "Автомобили с дизелями. Дымность отработавших газов. Нормы и методы измерений. Требования безопасности"; ДСТУ 2323-93 "Автомобілі легкові і мототехніка. Передпродажна підготовка. Порядок"; Інструкціям заводів-виробників ДТЗ.

Відповідно до частини 2 коментованої статті, на наймача покладається обов'язок нести всі витрати, пов'язані із використанням транспортного засобу, в тому числі сплачувати податки та інші обов'язкові платежі. Під витратами, пов'язаними з використанням транспортного засобу можна розуміти витрати на паливно-мастильні матеріали, зберігання транспортного засобу (вартість паркування, стоянки водного транспорту, портові та аеропортові збори тощо) його технічне обслуговування, підготовку для використання тощо.

За загальним правилом, податок з власників транспортних засобів сплачує сам власник, тобто фізична або юридична особа, яка здійснює першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або має зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно є об'єктами оподаткування (ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів"). Отже на наймача може бути покладений лише обов'язок відшкодувати власнику транспортного засобу витрат на податки та інші обов'язкові платежі.

Разом з тим, якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу (ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів").