Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

2. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

3. Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Коментар:

За загальним правилом, відносини позички припиняються по закінченні строку договору позички, визначеного у самому договорі або відповідно до положень ст. 831 ЦК. Разом з тим за настання певних обставин, передбачених коментованою статтею, договір позички може бути розірваний достроково. Дострокове розірвання договору позички допускається за волею користувача, позичкодавця або третьої особи, яка стала власником речі, що передана у користування за договором позички.

Так користувач має право в односторонньому порядку відмовитися від договору позички та повернути річ в будь-який час, не чекаючи закінчення строку договору. Це правило випливає із безоплатного характеру договору позички, оскільки із-за цього дострокове повернення речі позичкодавцю не може негативно вплинути на його майнові інтереси. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання (автомобіль; тварина тощо), користувач зобов'язаний сповістити позичкодавця про розірвання договору щонайменше, як за сім днів до повернення речі для того, щоб надати йому можливість створити такі необхідні умови.

Частина 2 коментованої статті визначає випадки дострокового розірвання договору позички на вимогу позичкодавця. Так позичкодавець вправі вимагати розірвання договору позички та повернення речі в таких випадках:

1) Якщо у зв'язку з непередбачуваними обставинами річ стала потрібною йому самому. Це положення також пов'язано із безоплатним характером договору позички та переважно дружніми особистими відносинами між позичкодавцем та користувачем.

2) Якщо користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору. При цьому не має значення, чи були такі порушення з боку користувача істотними та чи погіршився стан речі в результаті такого користування.

3) Якщо користувач самочинно передав річ у користування третій особі. Ця підстава є подібною до положення ст. 783 ЦК, яка наділяє таким правом наймодавця.

4) Якщо в результаті недбалого поводження з річчю їй загрожує небезпека знищення або пошкодження.

При цьому, оскільки вказані випадки являють собою порушення обов'язків користувачем, розірвання договору, як правило, буде супроводжуватися покладенням на нього обов'язку відшкодувати позичкодавцю завдану шкоду.

Третя особа, яка стала власником речі під час дії договору позички, вправі вимагати розірвання договору, укладеного на невизначений строк. При цьому вона повинна повідомити про це користувача заздалегідь у строк, що відповідає меті позички. Часто в договорі визначається не строк, а мета використання речі (будівельний інструмент для здійснення ремонту; плитка для приготування їжі тощо), отже новий власник речі повинен надати користувачу час для закінчення тих дій, для яких річ бралася у позичку.

Слід зазначити, що розірвання договору позички з вищеперерахованих умов є правом, а не обов'язком сторін. У зв'язку з цим сторони в договорі можуть визначити якісь інші умови розірвання договору на вимогу тієї чи іншої сторони, або обмежити позичкодавця чи користувача у реалізації права, передбаченого ЦК.