Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Коментар:

Ризик це об'єктивна категорія яка полягає в можливості настання несприятливих наслідків і за які не відповідають ні замовник, ні підрядник, ні треті особи. Якщо загибель матеріалу або його пошкодження відбулись внаслідок вини будь-якої із сторін, відповідальність покладається на винну сторону і правили встановлені у коментований статті не застосовуються.

Об'єктом ризику є матеріали, що надані сторонами. Залежно від строку здачі підрядником результатів робіт, встановленого у договорі, ризик у ст. 842 ЦК України поділяється на дві групи - коли випадкове знищення або пошкодження матеріалу відбулося: а) до настання строку здачі і б) коли воно сталося після нього.

У першому разі цей ризик покладається на сторону яка надала матеріал, у другому - на сторону, що пропустила строк для передачі матеріалу роботи або його прийняття..

Коментована норма хоча і певною мірою конкретизує загальне правило, встановлене у ст. ст. 612, 613 ЦК України про покладення ризику випадкової загибелі речі на сторону, яка прострочила виконання зобов'язання, але побудована за диспозитивною моделлю. Тому розподіл ризику випадкового знищення, пошкодження (псування) матеріалу в іншому ніж це встановлено ст. 842 ЦК України порядку, можливий самими сторонами у договорі або визначений у законі.