Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.

2. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Коментар:

1. Частина перша встановлює порядок визначення ціни за договором побутового підряду. Враховуючи належність договору побутового підряду до публічних договорів наявність прейскурантів або тарифів виключає погодження ціни між підрядником та певним замовником. Відступи від затверджених цін допускаються у разі надання певній категорії осіб пільг за законом. Що стосується порядку затвердження прейскурантів або тарифів на послуги слід розрізняти державні (фіксовані, регульовані) та вільні ціни. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.04.96 р. N 5 встановлено, що підприємства (господарські товариства, підприємці) виконують роботи за цінами й тарифами, що встановлюються ними за домовленістю із споживачами або самостійно, за винятком робіт, щодо яких передбачено державне регулювання цін і тарифів. Тобто повна ієрархія ціноутворення має наступний вигляд: державний фіксований тариф - державний регульований тариф (граничні рівні цін або граничні відхилення від фіксованого тарифу) - прейскурант підприємства - договірна домовленість. Кожна наступна позиція застосовується за відсутності попередньої.

За умови встановлення системи ставок оплати робіт самим підрядником Правила побутового обслуговування населення зобов'язують формувати ціни на послуги відповідно до законодавства залежно від їх складності та якості. У зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України самостійне встановлення цін передбачає їх ґрунтування на обсягу попиту і пропозиції.

2. За загальним правилом робота, виконана підрядником, оплачується при переданні результату замовникові. Проведення повної або часткової передоплати дозволяється при згоді на це замовника. При цьому, якщо практика підрядника не передбачає приймання попередньої оплати замовник не може на цьому наполягати. Таким чином, порядок оплати вартості послуг визначається виконавцем за погодженням із замовником.

При цьому законодавством передбачене внесення авансового платежу - грошової суми, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за роботи, які мають бути виконані (згідно визначення наказу Держказначейства України від 26.12.2003 р. N 242). У разі внесення авансу або повної вартості про це має бути зазначено у квитанції чи іншому документі, який залишається у замовника.

У коментованій статті окремо регулюється оплата робіт, при цьому порядок оплати суттєво відрізняється від оплати матеріалу підрядника, де передоплата є обов'язковою. У разі, коли сума замовлення включає ціну робіт та вартість матеріалів, які окремо не визначаються, підрядник може вимагати передоплати, що не буде порушенням прав замовника у частині непогодження із ним авансових внесків. Замовник може вимагати надання йому інформації про склад ціни замовлення та внести передоплату лише за матеріали.

Договір може передбачати поетапне виконання робіт, кожний етап може оплачуватись за загальними правилами. В такому випадку після кожної завершеної і сплаченої операції з виконання робіт замовнику видається розрахунковий документ.

Слід відмежовувати авансовий платіж від завдатку. Завдаток є засобом забезпечення виконання зобов'язань, у даному випадку - зобов'язань замовника із оплати робіт, який не буде повернутий замовникові в разі реалізації ним права на відмову від договору (аванс може бути неповернутий в частині, яка покриває витрати підрядника та вартість частини робіт). Встановлення у договорі побутового підряду умов щодо внесення замовником завдатку законом не заборонено, проте слід враховувати положення ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів": надання можливості виконавцю не повертати кошти, сплачені споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від виконавця у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору може визнаватись несправедливою умовою, що тягне її недійсність.