Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 902. Виконання договору про надання послуг
1. Виконавець повинен надати послугу особисто.
2. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Коментар:
1. Однією із особливостей договору про надання послуг є обов'язок виконавця надати послугу особисто, оскільки зважаючи на його правову природу, споживання послуги можливе лише при прямому контакті споживача з виконавцем. Разом з тим зобов'язання по наданню послуг не набувають особисто-довірительного характеру, оскільки у відносинах замовника і виконавця відсутній будь-який особистий зв'язок. Головне полягає в тому, що замовника цікавить не послуга як така, а послуга, що надається конкретним фахівцем. Під обов'язком "надати послугу особисто" слід розуміти виконання відповідного договору без жодних посередників, тобто будь-яка фізична чи юридична особа зобов'язана виконати договір особисто відповідно до його умов та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - звичаям ділового обороту або іншим умовам, що звичайно ставляться.
2. У п. 2 коментованої статті зазначаються умови, за якими можливе перекладання виконання договору про надання послуг на третю особу. Стаття 903 не зазначає випадки, за яких можливо це зробити. І тільки за умови, якщо в договорі прямо передбачена можливість покладення виконання та третю особу, то таке покладення стане можливе. Перекладаючи виконання власного договірного обов'язку на третю особу, первинний виконавець не вибуває з правовідносин і залишається зобов'язаним перед замовником до повного виконання зобов'язання. Третя особа не стає суб'єктом основного зобов'язання та не несе безпосередньо перед замовником жодних зобов'язань.
Покладення виконання зобов'язання на третю особу слід відрізняти від переведення боргу, коли новий боржник у частині переведення боргу є сингулярним правонаступником первинного боржника (ст. 511 - 523). З урахуванням принципу диспозитивності та автономії волі можна вважати, що виконання зобов'язання третьою особою може мати місце й у тих випадках, коли замовник згодний прийняти таке виконання.
3. Спеціальна норма, що регулює питання участі у зобов'язаннях кількох кредиторів або кількох боржників (ст. 540).