Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Коментар:

Оплата винагороди експедитора є одним з найосновніших обов'язків клієнта. Сторони договору наділені відносною свободою щодо визначення її розміру, оскільки останній може визначатися законом.

У тих випадках, коли розмір плати не встановлюється у договорі, клієнт сплачує експедитору розумну плату. При цьому розумний розмір плати має встановлюватися з урахуванням вимог ч. 4 ст. 632 ЦК України, за якою ціна визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги в момент укладення договору, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена з його умов. Тобто доказом "розумності" розміру винагороди експедитора можуть виступати інші аналогічні положення договорів транспортного експедирування, в яких встановлено розмір оплати.

Разом із тим, необхідно підкреслити, що відповідно до ст. 9 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" розмір плати експедитору є істотною умовою договору транспортного експедирування. Згідно цієї статті платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. При цьому у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Слід зауважити, що ч. 2 ст. 316 ГК України встановлює, що плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 ГК України. Проте, вказана глава ГК України встановлює лише загальні принципи щодо правового регулювання цін та ціноутворення у сфері господарювання і не містить якихось конкретних норм щодо встановлення розміру цін.