Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів:

складську квитанцію;

просте складське свідоцтво;

подвійне складське свідоцтво.

2. Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва.

Коментар:

В інтересах поклажодавця вказати у кожному з передбачених коментованою статтею документів якомога більше відомостей про товар, що передається на зберігання (про характер таких відомостей див. коментар до ст. 959 ЦК України).

Певні гарантії включення основних відомостей про товар до простого або подвійного складського свідоцтва створюють положення статей 962 та 965 ЦК України, якими закріплено вимоги до їх змісту, у разі недотримання яких такі документи не вважаються, відповідно, простим або подвійним складським свідоцтвом.

Поряд із цим, ЦК України взагалі не містить вимог до змісту складської квитанції, тому до викладених в ній відомостей поклажодавцю варто ставитись вкрай обережно. Іншими словами, за наявності сумнівів у достовірності і достатності викладених в ній вимог краще товар на зберігання за таким документом не передавати. Внесення змін до зазвичай усталеної форми квитанції видається сумнівним, проте поклажодавець може вимагати складення додатка до такого документа, в якому викласти всі необхідні відомості про товар, що відсутні у квитанції.

З поширенням сертифікації товарних складів останні зможуть видавати складські свідоцтва лише на ті групи товарів, які зазначені у їх сертифікаті. Окрім того, Закон України N 2286-IV прямо називає бланки складських свідоцтв документами суворого обліку.

Вказаним Законом також передбачено, що у разі передання на зберігання товару, визначеного індивідуальними ознаками, і товару, визначеного родовими ознаками, то на кожний з вказаних видів товару складом видається окреме складське свідоцтво. Складське свідоцтво також може бути видано на кожну погоджену між власником товару та сертифікованим складом кількість товару.

Вказаний Закон також містить обов'язок сертифікованого складу страхувати прийнятий на зберігання товар від ризиків втрати, загибелі, нестачі або пошкодження в порядку, встановленому Законом України "Про страхування" від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР, якщо інше не передбачено договором складського зберігання. В останньому випадку на складському свідоцтві повинен бути зроблений напис "Без страхування".