Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Володілець складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на товарному складі.

2. Володілець лише складського свідоцтва має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.

3. Володілець лише заставного свідоцтва має право застави на товар на суму відповідно до суми кредиту та процентів за користування ним. У разі застави товару відмітка про це робиться на складському свідоцтві.

Коментар:

Згідно частини 2 коментованої статті, володілець лише складського свідоцтва може розпорядитись товаром, що перебуває у зберіганні, проте особа, що набула права власності на таке майно, не зможе його забрати зі складу до надання останньому підтвердження відсутності чи припинення зобов'язання перед третьою особою, забезпеченого вказаним товаром.

Відповідно до Закону України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII, заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, у зв'язку з чим положення частини 2 коментованої статті вдаються дещо сумнівними в частині вільного розпорядження поклажодавцем заставленим майном.

Статтею 22 Закону України N 2286-IV прямо передбачено, що володілець складської частини подвійного складського свідоцтва, відокремленої від заставного свідоцтва, не має права розпоряджатися цим свідоцтвом без згоди заставодержателя (володільця заставного свідоцтва), а також не має права вимагати його видачі до припинення зобов'язання, забезпеченого за заставним свідоцтвом.

Таким чином наочною є невідповідність частини 2 коментованої статті і відповідного положення Закону України N 2286-IV та Закону України "Про заставу", тому застосування частини 2 коментованої статті видається сумнівним.

За Законом України N 2286-IV товар, прийнятий на зберігання за подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку його зберігання. При цьому застава такого товару виникає після відокремлення і передачі варанта від заставодавця заставодержателю з моменту укладення відповідного договору застави.

Вказаний Закон покладає на заставодавця (поклажодавця) обов'язок надати заставодержателю виписку з реєстру складських свідоцтв про те, що подвійне складське свідоцтво є дійсним і не втрачалося, при оформленні застави.

ЦК України не містить положень щодо дій заставодавця, заставодержателя й товарного складу після виникнення відносин застави, натомість Законом України N 2286-IV передбачено, що після настання строку виконання зобов'язання, що забезпечується заставою, вказаною в заставному свідоцтві, володілець заставного свідоцтва може звернутися до особи, яка має перед ним зобов'язання, з вимогою про виконання своїх зобов'язань. У разі виконання заставодавцем таких зобов'язань володілець заставного свідоцтва повинен повернути це заставне свідоцтво заставодавцю, а у разі невиконання - дії заставодержателя (володільця заставного свідоцтва) регулюються відповідно до Закону України "Про заставу".