Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування;

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.

Коментар:

Частина 1 коментованої статті містить перелік основних обов'язків, які покладаються на страховика за договором страхування. Майже такий саме перелік міститься у ст. 20 Закону України "Про страхування".

При укладенні договору страхування страховик зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про страхування" правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі (на сьогодні Держфінпослуг) при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Правила для обов'язкових видів страхування можуть визначатися законодавством (наприклад, Порядок і правила проведення обов'язкового страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків, затверджені постановою КМУ від 23 квітня 2003 р. N 590, Порядок і правила проведення обов'язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів, затверджені постановою КМУ від 19 серпня 2002 р. N 1219).

Судова практика визнає презумпцію ознайомлення страхувальника з правилами страхування, якщо договір страхування ним підписаний. У роз'ясненні "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів" від 06.10.94 р. N 02-5/706 Вищий господарський суд України зазначає, що якщо між страховиком і страхувальником укладений договір страхування, то подальше посилання останнього на те, що він не був ознайомлений з цими правилами, як правило, не повинні прийматися до уваги.

В разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний протягом двох робочих днів вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальнику (тобто скласти страховий акт (аварійний сертифікат), запросити у відповідних органів інформацію про страховий випадок тощо).

Одним із основних обов'язків страховика є обов'язок здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку. Страхові виплати здійснюються страховиком в строки, передбачені договором страхування. Як правило, в договорах страхування строки здійснення страхової виплати прив'язуються до збору необхідного пакета документів. Поняття страхової виплати дається ст. 9 Закону "Про страхування". Коментована стаття встановлює правила та обмеження при здійсненні страхових виплат в залежності від того, які майнові інтереси є предметом страхування. Так при особистому страхуванні виплати та їх розмір не залежать від виплат за державним соціальним страхуванням та від відшкодування шкоди її заподіювачем.

При майновому страхуванні або страхуванні відповідальності сума страхової виплати (страхового відшкодування) за загальним правилом не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки (наприклад, упущена вигода) підлягають страхуванню тільки в разі спеціальної вказівки про це в договорі страхування.

Страхове відшкодування при майновому страхуванні або страхуванні відповідальності здійснюється тільки в межах страхової суми (ст. 9 Закону "Про страхування").

Якщо страхувальник самостійно здійснював якісь витрати для запобігання або зменшення збитків внаслідок страхового випадку, страховик зобов'язаний такі витрати відшкодувати. Обов'язок відшкодування витрат страхувальника є договірним, тобто страховик буде зобов'язаний це зробити, якщо сторони передбачили це в договорі.

Якщо страхувальник здійснив заходи щодо зменшення страхового ризику (наприклад, встановив охоронну та/або пожежну сигналізацію в офісі, почав зберігати автомобіль в гаражі замість стоянки тощо), або в разі збільшення вартості майна страхувальника (зокрема, внаслідок ремонту), страховик зобов'язаний переукласти договір страхування, при цьому збільшивши або зменшивши суму страхових платежів страхувальника. Переукладення договору страхування здійснюється за ініціативою страхувальника, вираженою в поданні відповідної заяви.

Страховик також зобов'язаний не розголошувати відомості про страхувальника та його майнове становище. Під відомостями про страхувальника слід розуміти його особисті дані (стан здоров'я, наявність хвороб, сімейний стан та особливості сімейних відносин тощо), відомості, які становлять службову або комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією тощо.

Перелік обов'язків страховика, встановлений коментованою статтею, не є вичерпним. Договором страхування на нього можуть бути покладені також інші обов'язки.