Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

2. Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Коментар:

Коментована стаття встановлює порядок та умови здійснення страховиком страхової виплати страхувальнику в разі настання страхового випадку.

Порядок здійснення страхової виплати встановлюється договором страхування. Це може бути разовий платіж в покриття збитків, якщо мова йде про майнове страхування або страхування відповідальності. При медичному страхуванні страховий платіж може здійснюватися шляхом безпосередньої оплати медичним закладам та аптекам лікування застрахованого. При особистому страхуванні страхові виплати можуть здійснюватися у вигляді регулярних послідовних виплат сум, обумовлених договором страхування (ануїтет).

Обов'язковою умовою здійснення страхової виплати є подання страхувальником, його правонаступником або вигодонабувачем заяви, а також складання страхового акта (аварійного сертифіката).

Аварійний сертифікат складається страховиком або уповноваженою особою (аварійним комісаром). Аварійним комісаром є особа, яка з'ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, передбаченим пунктом 3 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою КМУ від 05.01.98 N 8.

В разі необхідності страховик має право робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до інших уповноважених осіб, які мають інформацію про страховий випадок (правоохоронні органи, медичні установи тощо).

Страховий акт в певних передбачених законом випадках має бути складений за затвердженою стандартною формою. Так стандартні форми актів закріплені постановою КМУ від 25 серпня 2004 р. N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві"; постановою КМУ "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру" від 22 березня 2001 р. N 270; наказом Міністерства освіти і науки України від 31 серпня 2001 року N 616 "Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах" тощо.

На вимоги страхувальника (правонаступника, вигодонабувача) до страховика про здійснення страхової виплати не поширюється позовна давність (ч. 5 ст. 268 ЦК). До вимог, що виникають із договорів морського страхування, застосовується позовна давність в два роки, яка обчислюється від дня виникнення права на позов (ст. 389 КТМ).