Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

2. До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Коментар:

Коментована стаття передбачає можливість встановлення обов'язку фізичної або юридичної особи страхувати життя, здоров'я, майно або відповідальності перед іншими особами. Страхування, яке здійснюється на виконання покладеного законом обов'язку, отримало назву обов'язкове страхування.

Обов'язкове страхування визначено як форма страхування відповідно до ст. 5 Закону України "Про страхування". Перелік видів обов'язкового страхування закріплений у ст. 7 Закону "Про страхування". Цей перелік є вичерпним. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону "Про страхування". Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом (ч. 2 ст. 5 Закону "Про страхування").

Закон України "Про страхування" (ст. 7) на сьогодні передбачає 38 видів обов'язкового страхування. Умовно види обов'язкового страхування можна поділити на групи в залежності від майнових інтересів, що підлягають страхуванню. Так можна виділити обов'язкове страхування певних категорій фізичних осіб (особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків; страхування спортсменів вищих категорій; страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини тощо). Другою групою видів обов'язкового страхування є страхування відповідальності (страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам; страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тощо). І нарешті обов'язковим може бути страхування окремого майна або майнових ризиків (страхування засобів водного транспорту; страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб; страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" тощо).

Вимоги щодо здійснення обов'язкового страхування можуть міститися і у інших нормативних актах. Так, відповідно до ст. 8 Закону України "Про лікарські засоби" замовник клінічних випробувань лікарського засобу зобов'язаний перед початком клінічних випробувань укласти договір про страхування життя та здоров'я пацієнта (добровольця). Правила щодо обов'язкового страхування містяться також у ст. 23 Закону України "Про музеї і музейну справу", ст. 193 КТМ, ст. 50 Закону України "Про природно-заповідний фонд" тощо.

Обов'язкове страхування, також, як і страхування добровільне, здійснюється на підставі договору між страхувальником та страховиком. Відмінність між цими формами страхування полягає в тому, що в разі обов'язкового страхування страхувальник не має права вибору, укладати йому договір страхування, чи ні. Він зобов'язаний це зробити. Разом з тим страхувальник залишається вільним у виборі страховика для здійснення страхування, визначенні умов договору страхування тощо.

Від обов'язкового страхування, що здійснюється за договором на підставі коментованої статті та Закону України "Про страхування", слід відрізняти загальнообов'язкове державне страхування, яке проводиться на підставі положень законодавства та не передбачає укладення договору.

Правила щодо загальнообов'язкового державного страхування містяться у Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законах України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Страхові внески при загальнообов'язковому державному страхуванні робляться у відповідні Фонди соціального страхування або в Пенсійний фонд та є обов'язковими платежами, щодо яких застосовується публічно-правовий механізм збору та розподілу.