Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

1. Попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

ВАЖЛИВО
ЗАКОН ПРО БОРОТЬБУ З КОРОНАВІРУСОМ В УКРАЇНІ

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 129 Цивільного процесуального кодексу України

1. З урахуванням змін, внесених до п. 4 ч. 5 ст. 122, ч. 7 ст. 130 ЦПК, проведення попереднього судового засідання не є необхідним. Водночас ст. 129 ЦПК зазнала змін лише щодо строку проведення засідання, він скоротився з місяця до 10 днів. Те, що воно "повинно бути призначено", у нормі залишилося. На нашу думку, з системного тлумачення зазначених норм та враховуючи мету законодавця скоротити строки розгляду справ, слід виходити з того, що попереднє судове засідання є факультативною процесуальною дією і проводиться лише у разі, якщо суддя буде вважати це необхідним.

2. Якщо суддя вирішив провести попереднє судове засідання, воно повинно бути проведене у десятиденний граничний строк. Цей строк обчислюється з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Суди повинні враховувати скорочені строки розгляду деяких категорій справ (частина перша статті 157 ЦПК), тому попереднє судове засідання слід призначити і проводити в такий термін, щоб забезпечити їх своєчасний розгляд.

Згаданий в статті строк стосується лише дати попереднього судового засідання і не поширюється на проведення судом процесуальних підготовчих дій, передбачених в главі 3 ЦПК. Цією нормою суду надається можливість самостійно визначати час, коли справа буде готовою для розгляду її по суті. І це логічно, оскільки неможливо передбачити строк, на протязі якого зможуть бути виконані підготовчі дії, якщо, наприклад, доведеться провести їх в повному об'ємі. Крім того, глава 3 ЦПК не обмежує суд передбаченими в ній процесуальними діями, пп. 8 п. 6 ст. 130 ЦПК уповноважує суд вчиняти й інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду. Таким чином, можна дійти висновку, що для досягнення цілей цієї стадії суд не може і не повинен бути обмежений часовими рамками. Він зобов'язаний, використовуючи наявні процесуальні засоби, приділити достатньо уваги спору, який буде предметом судового розгляду по суті. І зрозуміло, що коли для суду будуть встановлені часові рамки для проведення підготовчих дій, то вся підготовча процедура перетвориться в процесуальну формальність і не сприятиме правильному і швидкому вирішенню справи.

З іншого боку, невизначеність часових меж може призвести до ситуації, коли справа буде затягуватися з різних причин і суддя свідомо не призначатиме справу до розгляду, знаючи, що за це не передбачено ніяких санкцій.