Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

1. Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.

2. У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, в який подається заява;

2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

4) виключено; 

5) перелік документів, що додаються до заяви.

3. Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.

4. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

5. До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

6. До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 98 Цивільного процесуального кодексу України

1. Заява про видачу судового наказу подається у письмовій формі особисто заявником або його представником чи надсилається поштою рекомендованим листом з описом вкладеного.

2. Ч. 2 ст. 98 ЦПК містить перелік вимог, яким повинна відповідати заява про видачу судового наказу.

Заява про видачу судового наказу обов'язково підписується заявником або його представником.

Ім'я заявника (боржника) - фізичної особи відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦК складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаїв національної меншини, до якої вона належить. Найменування заявника (боржника) - юридичної особи складається з організаційно-правової форми і назви (ст. 90 ЦК).

Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово (ч. 1 ст. 29 ЦК).

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст. 93 ЦК).

Вимоги заявника повинні бути безспірними та обґрунтованими.

3.Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами (ст. 64 ЦПК). Це дозволяє визначити певні особливості процесу доказування заявником обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог:

- докази мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов'язків боржника;

- відсутність необхідності їх публічного дослідження і аналізу;

- докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні;

- процес доказування для стягувача закінчується з прийняттям заяви про видачу судового наказу.

Залежно від вимоги стягувача документами, поданими до заяви про видачу судового наказу, можуть бути:

- довідка про заробітну плату, розрахункові книжки, завірені виписки з розрахункової чи платіжної відомості, довідки з бухгалтерії організації роботодавця, письмовий грошовий розрахунок сум, які підлягають виплаті;

- документи, що підтверджують наявність та розмір витрат, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 96 ЦПК.

- оригінал правочину про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення, на якому заснована вимога заявника, інші документи, що підтверджують невиконання боржником обов'язків;

- документи, що містять відомості про ім'я і дату народження дитини (дітей), на утримання якої (яких) стягуватимуть аліменти, строк стягнення аліментів;

- рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Заява подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.

4. Якщо заява подається представником заявника, то до неї обов'язково повинен додаватися документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК повноваження представника заявника мають бути посвідчені такими належно оформленими документами:

• довіреністю фізичної особи;

• довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

• свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна;

• ордером, який виданий адвокату відповідним адвокатським об'єднанням, або договором особи з адвокатом.

5. Якщо заяву подано без додержання вимог, передбачених коментованою статтею, або не сплачено судовий збір, застосовуються наслідки, зазначені у ст. 121 ЦПК: суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника та надає йому строк для усунення недоліків.

За умови виконання заявником вимог ст. ст. 98, 99 ЦПК заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.