Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

2. У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 99 Цивільного процесуального кодексу України

1. Порядок і розміри сплати судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. Так, за подання заяви про видачу судового наказу судовий збір сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом в порядку позовного провадження. Від сплати державного мита звільняється стягувач при поданні заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати, а також заявники у справах про стягнення аліментів на дитину (п. 1, 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір") тощо.

2. Внесена сумасудового збору не повертається стягувачу у разі:

• відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу;

• скасування судового наказу.

Проте законодавець закріпив положення, що за умови звернення стягувача з позовом у порядку позовного провадження вказана сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву. Це зумовлено насамперед тим, що ч. 2 ст. 101 ЦПК надає право заявнику звернутися з цією ж вимогою в позовному провадженні, на відміну від відмови у відкритті позовного провадження, яка перешкоджає повторному зверненню до суду з тим самим позовом (ч. 6 ст. 122 ЦПК).

3. Іноді заяви стягувачів разом із вимогами про стягнення боргу включають вимоги про стягнення з боржників витрат, що пов'язані з наданням стягувачу юридичної допомоги. Витрати на правову допомогу згідно з ч. 3 ст. 79 належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Виходячи з цього, вважаємо, що витрати на правову допомогу при видачі судового наказу за умови достатньої обґрунтованості їх розміру повинні стягуватися з боржника згідно зі ст. 84 та ч. 1 ст. 88 ЦПК.

4. У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву. Фактично, в цьому випадку позивач лише доплачує ще 50 % розміру судового збору.