Водний кодекс України (ВК України). Науково-практичний коментар.

Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом на основі державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, районні, обласні ради, органи виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Органами виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, та інші органи відповідно до законодавства.

Коментар:

Загальна характеристика. На жаль, коментована стаття не має регулятивного характеру, оскільки не містить правових норм (конкретних правил поведінки). Вміщені до статті положення були б більш доречними у підручнику.

До частини першої. Принцип басейнового управління будується на розмежуванні компетенції органів управління за територією басейнів водозбору того чи іншого водного об'єкта, адже управління водними ресурсами в межах такого басейну, який є єдиною системою, потребує узгоджених і скоординованих управлінських рішень. Щодо визначення та тлумачення терміна "басейн водозбірний" див. ст. 1 ВК та коментар до неї.

Прикладом реалізації принципу басейнового управління є затверджена Постановою Верховної Ради України від 27.02.97 N 123/97-ВР Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.

За басейновим принципом побудована система органів Держводгоспу України, структуру якого складають не лише Республіканський комітет по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству Автономної республіки Крим, обласні управління меліорації і водного господарства, але і басейнові управління водних ресурсів (Дніпровське, Дністровсько-Прутське, Деснянське, Західно-Бузьке, басейнове управління водних ресурсів р. Південний Буг, Сіверсько-Донецьке, Кримське), управління каналів Дніпро - Донбас, Дніпро - Інгулець, Головного Каховського магістрального каналу, каналів Інгулецької зрошувальної системи, Північно-Кримського каналу.

До частини другої. Державне управління переліченими у коментованій нормі органами здійснюється в межах та з дотриманням норм ч. 2 ст. 19 Конституції України та на підставі нормативних актів, котрими визначено повноваження відповідного органу.

Повноваження КМ України в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів визначені ст. 14 ВК (див. коментар).

Компетенція Ради міністрів АРК у відповідній сфері ВК спеціально не окреслена. Глава 7 Конституції АРК, затвердженої Законом України від 23.12.98 N 350-XIV, яка визначає компетенцію Ради міністрів АРК, також спеціально не передбачає повноважень цього органу у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. З огляду на вказане, посилання у коментованій нормі на даний орган є не зовсім зрозумілим.

Щодо компетенції місцевих рад та їх виконавчих органів див. ст. 9, 10 ВК.

Повноваження спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади та інших державних органів визначені ст. 15 - 17 ВК, а також положеннями про такі органи.

До частини третьої. Поняття та статус "спеціально уповноваженого органу державної влади" вживається законодавцем для позначення терміном родового характеру відповідної організаційної структури, назва та повноваження якої можуть змінюватись, а також сукупності таких структур.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр відповідно до абз. 2 п. 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого ПКМ України від 02.11.2006 N 1524, є Мінприроди.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства є Держводгосп України (постанова КМУ від 27.06.2007 N 882 "Про затвердження Положення про Державний комітет України по водному господарству").

Інші державні органи можуть вважатися спеціально уповноваженими органами державної виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів тільки у разі, якщо це буде відтворено у нормативних актах, якими має визначатися статус та компетенція відповідного органу державної влади (відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України).