Водний кодекс України (ВК України). Науково-практичний коментар.

Користування водами для потреб сільського і лісового господарства здійснюється у порядку як загального, так і спеціального водокористування.

Під час зрошення земель сільськогосподарського призначення водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо попередження підтоплення, заболочення, засолення та забруднення цих земель. Якість води, що використовується для зрошення земель сільськогосподарського призначення, повинна відповідати встановленим нормативам.

Зрошення сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено державними обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.

Зрошення сільськогосподарських угідь та скидання дренажних вод у водні об'єкти здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається власнику зрошуваних угідь у встановленому цим Кодексом порядку.

Під час осушення земель сільськогосподарського призначення повинні здійснюватися заходи щодо запобігання деградації та вітровій ерозії цих земель, а також погіршення стану водних об'єктів. 

Положення, передбачені цією статтею, поширюються також на зрошувані та осушувані землі лісового фонду.

Коментар:

До частини першої. Практичне значення цього положення вичерпується, відсилкою до загального порядку здійснення загального чи спеціального водокористування, передбачених ст. ст. 46 - 56 ВК.

До частини другої. Зрошення земель, в більшості випадків, здійснюється за допомогою меліоративних систем. У зв'язку з істотним впливом меліоративних систем на стан земельних ділянок ця частина встановлює загальні вимоги щодо їх експлуатації. Експлуатація меліоративних споруд здійснюється згідно з технічною документацією на ці споруди та системи. Саме вимоги, визначені в технічній документації (проект будівництва відповідної системи чи споруди; регламент експлуатації меліоративної системи (споруди)) конкретизують вимоги ч. 2 ст. 65 ВК щодо попередження підтоплення, заболочення, засолення та в певній мірі і забруднення земель.

У зв'язку із таким значенням проектної документації правовий механізм реалізації положень ч. 2 ст. 65 ВК поділяється на дві частини: 1) забезпечення дотримання вимог ч. 2 ст. 65 ВК у процесі розроблення проектної документації; 2) дотримання зазначених вимог у процесі експлуатації меліоративних споруд чи систем.

Дотримання вимог ч. 2 ст. 65 ВК при складанні проекту будівництва меліоративної системи здійснюється за допомогою комплексної державної експертизи. Необхідність її проведення передбачено абз. 4 ч. 1 ст. 8, ст. 15 ЗУ "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.91. Згідно з ч. 3 ст. 31 ЗУ "Про меліорацію земель" від 14.01.2000, передпроектна та проектно-кошторисна документація на будівництво нових і реконструкцію існуючих меліоративних систем, окремих об'єктів інженерної інфраструктури підлягає комплексній державній експертизі, яка проводиться в порядку, що встановлюється КМ України.

Відповідно до абзацу 3 п. 7 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого ПКМ України від 31.10.2007 N 1269, висновок державної екологічної експертизи є складовою частиною висновку комплексної державної експертизи лише за умови, коли об'єкт який проектується, становить підвищену екологічну небезпеку. Пунктом 15 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого ПКМ України від 27.07.95 N 554, до видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку віднесено будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем. Реалізація проекту будівництва відповідної гідротехнічної споруди без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється (ч. 3 ст. 39 ЗУ "Про екологічну експертизу").

В процесі експлуатації меліоративної споруди чи системи забороняється використовувати їх всупереч проектній документації. Крім того, органами Держводгоспу затверджується регламент експлуатації кожної меліоративної системи чи споруди. Її експлуатація повинна здійснюватися відповідно до цього регламенту (ч. 2 ст. 24 ЗУ "Про меліорацію земель").

Регламентом експлуатації меліоративної системи чи споруди передбачається також проведення планово-поперджувальних ремонтів, які здійснюються у порядку, передбаченому Положенням про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд, затвердженого наказом Держводгоспу від 01.10.99 N 151, а також Методикою визначення корозійного стану трубопроводів зрошення та водопостачання, затверджена наказом Держводгоспу від 11.02.2008 N 35. Дотримання зазначених нормативно-правових актів також служить засобом виконання вимог ч. 2 ст. 65 ВК, оскільки запобігає підтопленню чи заболоченню через порушення в роботі меліоративних споруд та систем.

Спеціальних нормативів, про які іде мова у ч. 2 ст. 65 ВК, на сьогодні немає. Разом із тим, вода не повинна містити забруднюючих речовин у кількостях, які б призводили до перевищення нормативів ГДК у ґрунті118.

До частини третьої. Щодо поняття стічних вод див. ст. 1 ВК та коментар до неї.

До частини четвертої. Системне тлумачення положення цієї частини свідчить, про закріплення у ній двох самостійних різновидів водокористування: 1) зрошення сільськогосподарських угідь та 2) скидання дренажних вод. Зупинимося на їх аналізі докладніше.

Зрошення сільськогосподарських угідь є використанням вод для сільськогосподарських потреб. Системне тлумачення коментованої норми разом із ч. 1 та ч. 2 ст. 48 ЗК дозволяє стверджувати, що для зрошення сільськогосподарських угідь необхідно отримати дозвіл на забір відповідних обсягів води із водного об'єкта. Саме цей дозвіл мається на увазі в коментованій нормі.

У випадку із скиданням дренажних вод слід отримати дозвіл на скидання забруднюючих речовин. Скидання дренажних вод є різновидом зворотних вод (ст. 1 ВК).

До частини п'ятої. Осушення земель є частиною меліорації земель (абзац 2 ст. 1 ЗУ "Про меліорацію земель"). Здійснюється вона за допомогою меліоративних споруд та систем. Механізм виконання вимог, закріплених ч. 5 ст. 65, викладено у коментарі до ч. 2 цієї статті.

До частини шостої. Під терміном "землі лісового фонду" слід розуміти (з урахуванням редакції Лісового кодексу України від 21.01.94) землі лісогосподарського призначення.