Водний кодекс України (ВК України). Науково-практичний коментар.

На водних об'єктах (їх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства та водного промислу.

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) визначається Кабінетом Міністрів України.

Водокористувачі, яким надано в користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), зобов'язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби. 

Проведення гідромеліоративних робіт у місцях, де перебувають водоплавні птахи, хутрові звірі, а також промисловий вилов риби в місцях, де розводяться бобри і хохулі, здійснюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства. 

Інші питання користування водами для потреб рибного і мисливського господарства регулюються Законом України "Про тваринний світ", іншими актами законодавства.

Коментар:

До частини першої. Обмеження, про яке іде мова в цій частині, здійснюються в порядку, визначеному ст. ст. 45, 47 ВК.

Необхідно мати на увазі, що за інших рівних умов інтереси рибного господарства та водного промислу будуть мати пріоритет по відношенню до інших потреб, для яких законодавчо не встановлено їх пріоритету. Не матимуть пріоритету інтереси рибного господарства по відношенню до питних і побутових потреб населення (ч. 1 ст. 45 ВК).

"Промислове добування риби та інший водний промисел" слід розуміти як "промислове рибальство" - "вид спеціального використання водних живих ресурсів, що перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства" та "рибництво" - "штучне розведення і природне відтворення водних живих ресурсів" (п. 3 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого ПКМ України від 28.09.96 N 1192).

До частини другої. Вимога цієї частини реалізована шляхом затвердження ПКМ України від 22.05.96 року N 552 Переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів.

До частини третьої. Низку вимог, які можна було б розглядати як такі, що конкретизують положення ч. 3 ст. 68 ВК, містить ГОСТ 17.1.2.04-77 "Показники стану та правила таксації водних об'єктів", затвердженого наказом Держкомстандарту СРСР від 27.06.77 N 1609.

Крім загальних правил охорони поверхневих вод, яких повинні дотримуватися зазначені у цій частині водокористувачі121, для них встановлюються і додаткові вимоги. Ці вимоги містить режим рибогосподарської експлуатації рибогосподарського водного об'єкта, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування, погоджується з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об'єкт та затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України (пп. 2.1 - 2.4, додаток 2 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Держкомрибгоспу від 15.01.2008 N 4122).

Режимом рибогосподарської експлуатації рибогосподарського водного об'єкта також можуть бути передбачені і заходи щодо забезпечення поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів.

Правила щодо санітарного стану прибережних захисних смуг в місцях лову риби визначені ст. 88 ВК (див. коментар) та прийнятим на її основі Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженим ПКМ України від 08.05.96 N 486. Вимоги цієї статті також дублюються у п. 6.1.5 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Держкомрибгоспу від 18.03.99 N 33123.

До частини четвертої. Щодо сутності "гідромеліоративних робіт" див. ст. 4 ЗУ "Про меліорацію".

Визначення місць, де перебувають водоплавні птахи, хутрові звірі, а також місць, де розводяться бобри і хохулі, здійснюється на підставі будь-яких фактичних даних (візуальне спостереження тощо), даних державного кадастру тваринного світу (див. постанову КМ України від 15.11.94 N 772), паспорта водно-болотного угіддя, що має міжнародне значення (див. ПКМ України від 23.11.95 N 935 "Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення", від 29.08.2002 N 1287 "Про Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення", наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27.12.2002 N 524 "Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення").

До частини п'ятої. Крім ЗУ "Про мисливське господарство та полювання", режим використання вод для відповідних потреб визначають Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, від 02.02.71, Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин від 23.06.79, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19.09.79, Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів від 16.06.95, наказ Мінлісгоспу України "Про затвердження Типового договору про умови ведення мисливського господарства" від 12.12.96 N 153 тощо.