Водний кодекс України (ВК України). Науково-практичний коментар.

Підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами.

Скидання цих вод у поверхневі водні об'єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Використання технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші) повинно проводитись відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку.

Коментар:

До частини першої. У коментованій нормі робиться спроба впровадити у механізм діяльності по експлуатації накопичувачів промислових забруднених стічних вод та технологічних водойм т. з. принцип ALARA (абревіатура від - As Low As Reasonably Achievable - "настільки низький, наскільки це можливо у межах розумного") - див. коментар до ч. 1 ст. 70 ВК. Дотримання даного принципу перевірятиметься, зокрема, у процесі проведення державної екологічної експертизи.

До частини другої. Чинним законодавством не врегульовано питання про те, чи необхідно організації, яка буде здійснювати розроблення індивідуального регламенту, отримати дозвіл від Мінприроди на здійснення діяльності щодо розроблення таких регламентів. Пунктом 2.24 Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, затвердженої наказом Мінприроди від 15.12.94 N 116 (далі - Інструкція N 116), це питання врегульовано лише щодо розробки ГДС. На наш погляд, оскільки індивідуальний регламент скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод з накопичувачів у поверхневі водні об'єкти обов'язково повинен визначати ГДС забруднюючих речовин у цих водах, то організація, яка буде здійснювати розроблення цих регламентів, повинна набути правового статусу, який би дозволяв їй розробляти ГДС. Такий статус вона може набути лише у порядку п. 2.24 Інструкції N 116 та Додатку 3 до неї.

Виникає питання про те, чи є скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод з накопичувачів у поверхневі водні об'єкти спеціальним водокористуванням. На наш погляд, скидання промислових стічних вод є спеціальним водокористуванням (ч. 1 ст. 48 ВК), а скидання шахтних, кар'єрних, рудникових вод - ні (ч. 3 ст. 48 ВК).

При цьому згаданий вище індивідуальний регламент необхідно подати до територіального органу охорони навколишнього природного середовища, який його затверджує, одночасно з видачею дозволу на спеціальне водокористування (п. 14 Порядку розроблення та затвердження ГДС) у випадках, коли отримання такого дозволу є необхідним.

До частини третьої. Під "технічними проектами" маються на увазі проекти будівництва відповідних об'єктів, затвердження який відбувається відповідно до ст. 15 ЗУ "Про інвестиційну діяльність" в порядку, визначеному Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженим ПКМ від 31.10.2007 N 1269.