Земельний кодекс України (ЗКУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 186. Розгляд і затвердження землевпорядної документації

1. Розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

2. Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.

3. Прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до закону.

 

Коментар:

 

До ч. 1. "Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затв. замовником" (ст. 29 Закону України "Про землеустрій"). Розроблені відповідно до правил ст. 185 ЗКУ та Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою підлягають затвердженню суб'єктами, переліченими в коментованій нормі відповідно до їх компетенції. Реалізація документації із землеустрою можлива лише після її затвердження.

До ч. 2. Внесення змін до проектної документації із землеустрою здійснюється розробниками документації із землеустрою, тобто юридичними чи фізичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Підставами можуть бути рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; укладені договори між землевласниками і землекористувачами та розробниками документації із землеустрою, судові рішення тощо, що стали передумовою розробки змінюваної документації.

До ч. 3. Коментована норма визначає, що деякі види землевпорядних матеріалів підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону. Таким законом є Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації". Державна землевпорядна експертиза (експертиза землевпорядної документації) - "діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи" (ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації"). Здійснення експертизи регламентується ч. 3 ст. 186 ЗКУ, Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації", постановою КМУ від 12.07.2006 N 974 "Про затвердження Порядку реєстрації об'єктів державної експертизи землевпорядної документації та типової форми її висновку", наказами Держкомзему "Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації" від 03.12.2004 N 391, "Про організацію проведення державної експертизи землевпорядної документації" від 29.01.2009 N 51.

Види землевпорядної документації, що підлягають обов'язковій державній експертизі, визначаються ст. 9 Закону. Можлива також вибіркова експертиза землевпорядної документації, експертиза якої не є обов'язковою (ст. 10 Закону).

Процедура проведення експертизи врегульована наказом Держкомзему 03.12.2004 N 391 "Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації" і включає власне перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об'єктів державної експертизи та їх реєстрацію, аналітичне опрацювання документів чи матеріалів, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості). Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи, який повинен містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи. Висновок затверджується "спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи" (ч. 8 ст. 35 Закону), на сьогодні - територіальним органом земельних ресурсів України обласного рівня.