Земельний кодекс України (ЗКУ). Науково-практичний коментар.

1. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель включає:

а) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель;

б) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини;

в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами;

г) компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини.

Коментар:

До пункту "а".

Податкові пільги. На даний час податкове законодавство України, передбачаючи 18 видів загальнодержавних податків і зборів (ст. 9 ПКУ) і 5 видів місцевих податків і зборів (ст. 10 ПКУ), встановлює лише незначні пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств та пільги із сплати земельного податку, що за певних умов можуть використовуватися особами, які здійснюють заходи з охорони земель.

Зокрема, п. 144.1 ст. 144 ПКУ передбачає, що витрати на капітальне поліпшення якості земель, не пов'язане з будівництвом, підлягають амортизації. Це означає, що ці витрати можуть бути виключені з прибутку, що оподатковується податком на прибуток підприємств. Пп. 283.1.2 ст. 283 ПКУ передбачає, що за "землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння", земельний податок не справляється.

Кредитні пільги. На даний час законодавство не передбачає механізму пільгового кредитування громадян та юридичних осіб, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель.

Потреба у розробці такого механізму існує. На наш погляд, його основою повинно стати надання коштів державного бюджету на зворотній безоплатній або частково оплатній основі відповідним суб'єктам для здійснення заходів згідно із програмами використання і охорони земель.

До пункту "б". Умовою надання коштів законодавець називає факт погіршення земель не з вини суб'єктів, що здійснюють поліпшення (п. "б" ч. 1 ст. 205 ЗКУ), а цільовим призначенням коштів визначив лише відновлення земель. Видається, що доцільніше було б закріпити можливість стимулювання будь-якого поліпшення земель, у тому числі тих, стан яких не погіршувався. Слід сказати, що на практиці закони про державний бюджет на відповідний рік передбачають видатки на "докорінне поліпшення земель" незалежно від причин, що спричинили необхідність такого поліпшення. Відтак, можна з великою долею умовності стверджувати про існування дієвого механізму реалізації коментованої норми.

Зокрема, у Законі України "Про Державний бюджет на 2011 рік" передбачено виділення 15 тис. грн. на докорінне поліпшення земель науково-дослідних господарств (код 6591070), що, звичайно, в масштабах України є сумою просто мізерною. Виділення коштів громадянам не передбачено.

Порядок використання цих коштів на сьогодні визначається наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України на оплату робіт з докорінного поліпшення земель" від 27.02.2002 N 58/136. Порядок передбачає розподіл коштів між підприємствами на підставі рішень конкурсних комісій (п. 1.5), які здійснюють процедуру конкурсного відбору на підставі наказу Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Положення про умови проведення конкурсу на надання коштів Державного бюджету України на оплату робіт з докорінного поліпшення земель" від 31.07.2002 N 216. Виділені кошти державного бюджету спрямовуються переможцям конкурсу для здійснення заходів з хімічної меліорації ґрунтів, до складу яких входять роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення вапнування і гіпсування ґрунтів, в оплату яких включається вартість меліорантів, витрати на транспортування і внесення їх у ґрунт (п. 1.1 Положення).

Виділення коштів місцевого бюджету може регулюватися на регіональному та місцевому рівні.

До пункту "в". Пп. 283.1.2 ст. 283 ПКУ передбачає, що за землі "землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння", земельний податок не справляється. Разом із тим, звільнення від плати за землю земельних ділянок, що перебувають у стадії поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами (п. "в" ч. 1 ст. 205 ЗКУ, а також ст. 27 Закону України "Про охорону земель"), ПКУ не передбачено. Враховуючи, що ПКУ прийнятий пізніше від ЗКУ та Закону України "Про охорону земель", надання цієї пільги в частині, "не покритій" ПКУ, на сьогодні є неможливим.

До пункту "г". Пп. 283.1.2 ст. 283 ПКУ передбачає, що за землі "землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння", земельний податок не справляється. Додатковим стимулом для землевласників та землекористувачів має стати компенсація за рахунок бюджету зниження доходу внаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини (п. "г" ст. 205 ЗКУ). Виходячи із договірного порядку здійснення консервації земель (ч. 3 ст. 172 ЗКУ), розмір компенсації зниження доходу від консервації земель повинен визначатися у відповідному договорі.

На жаль, існуюче законодавство про консервацію земель (ст. ст. 171, 172 ЗКУ, наказ Держкомзему від 17.10.2002 N 175 "Про Порядок консервації земель") не регламентує засад компенсації, а закони про державний бюджет традиційно не передбачають спрямування коштів на таку компенсацію. Необхідно наголосити, що механізм консервації земель та його складова - відшкодування зниження доходів власників землі та землекористувачів, - може працювати лише за умови існування фінансової основи - коштів, передбачених у бюджеті.

При формуванні законодавства та практики щодо компенсації при здійсненні консервації доцільно врахувати досвід Польщі. Т. з. Програма активізації сільської місцевості, розпочата напередодні вступу Польщі до ЄС, передбачає, зокрема, компенсаційні доплати за заліснення сільськогосподарських земель та здійснення догляду за насадженнями. Отримувачами компенсації є сільськогосподарські виробники або їх групи, залісненню підлягає не менше 3 га. Оплата здійснюється одноразово з розрахунку: через рік - фінансова допомога на заліснення; за 5 років - премія за опіку; за 20 років - премія за заліснення. Залежно від конфігурації території та виду насаджень оплата становить за хвойні дерева - від 4300 до 5100 зл/га (1018 - 1207 євро/га), листяні - від 5000 до 5900 зл/га (1184 - 1397 євро/га).