Земельний кодекс України (ЗКУ). Науково-практичний коментар.

1. Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

2. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Коментар:

До ч. 1.

1. Правосуб'єктність кооперативів. Правосуб'єктність, у тому числі земельна, житлово-будівельних (житлових) та гаражно-будівельних кооперативів визначається Законом України "Про кооперацію", положеннями актів господарського та цивільного законодавства про юридичну особу та підприємство, статутами відповідних кооперативів. У частині, що не суперечить чинному законодавству України, застосовуються Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 30.04.85 N 186, а також Примірний статут кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів та мотоциклів, що знаходяться у особистій власності громадян, затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 16.11.62 N 1318. За типом такі кооперативи є обслуговуючими (ст. 6 Закону України "Про кооперацію").

2. Приватизація земельних ділянок кооперативами. Коментована норма передбачає можливість безоплатної передачі кооперативу у власність земельних ділянок державної або комунальної власності, причому, за буквальним змістом статті, без застосування норм безоплатної приватизації.

Слід наголосити, що у ч. 1 ст. 41 ЗКУ йдеться саме про приватизацію ділянок кооперативами як юридичними особами. Системне тлумачення ст. 41 ЗКУ у поєднанні з положенням ЗКУ про приватизацію земель громадянами не дає підстав вважати, що земельні ділянки кооперативів можуть бути приватизовані громадянами - членами кооперативу. Ч. 3 ст. 116 Кодексу ("Підстави набуття права на землю") серед різних способів набуття земельних ділянок громадянам не згадує можливість отримання громадянами земельних ділянок житлово-будівельних (житлових) та гаражних кооперативів.

При цьому можливість безоплатної приватизації земельних ділянок кооперативами як юридичними особами не отримала розвитку у ЗКУ - Кодекс не передбачає процедури безоплатного набуття земельних ділянок юридичними особами, а також не визначає компетенції органів виконавчої влади з цього питання.

Законодавча неврегульованість призводить до спроб заповнити прогалину у правовому регулюванні шляхом правотворчості на місцевому рівні. Так, у місті Києві прийнято рішення Київради "Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві" від 15.07.2004 N 457/1867, яким передбачена процедура приватизації земельних ділянок житлово-будівельними (житловими) та гаражно-будівельними кооперативами. Законність таких дій виглядає сумнівною, враховуючи, що закон не надає повноважень міським радам визначати відповідну процедуру, а відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається "виключно відповідно до закону".

Таким чином, чинне земельне законодавство містить чимало прогалин і суперечливих питань щодо передачі у власність земельних ділянок житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам. Очевидно, це і призвело свого часу до практично повної відсутності практики приватизації земельних ділянок такими кооперативами. Положення Кодексу у відповідній частині поки що залишаються здебільшого непрацюючими.

Разом із цим слід зазначити, що практика поступово починає з'являтись попри відсутність процедурного забезпечення передачі земельних ділянок у власність житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних. Так, наприклад, рішенням Ялтинської міськради від 23.03.2010 N 472 дано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражно-будівельному кооперативу. Невирішеним також лишається питання допустимої площі земельної ділянки, що може бути передана у власність такій юридичній особі. Зважаючи на викладене, вважаємо, що з урахуванням стану правового регулювання практика реалізації коментованої норми є дещо неоднозначною.

3. Надання житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних ділянок в оренду. Положення коментованої статті щодо можливості оренди земельних ділянок кооперативами жодного регулятивного значення не має. Така можливість існує незалежно від згадки про неї у коментованій нормі.

4. Розмір земельних ділянок. Згідно із коментованою нормою розмір земельних ділянок кооперативів "визначається відповідно до затв. містобудівної документації" (щодо поняття "містобудівна документація" див. коментар до ст. 39 Кодексу). Таке визначення здійснюється не довільно, а з урахуванням відповідних нормативних документів, насамперед, ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення". Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) кооперативів мають правовий режим прибудинкових територій багатоквартирних жилих будинків (див. коментар до ч. 1 ст. 42 ЗКУ).

До ч. 2. Як і положення щодо оренди земельних ділянок у ч. 1, вказівка ч. 2 коментованої статті на можливість придбання кооперативами земельних ділянок за цивільно-правовими угодами не має жодного регулятивного значення.