Бюджетний кодекс України (БК України). Науково-практичний коментар.

1. Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані надавати необхідну інформацію: Міністерству фінансів України - для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників; Комітету Верховної Ради України з питань бюджету - для розгляду цих розрахунків.

3. Згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Міністерством фінансів України, відповідно до статті 34 цього Кодексу та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

4. Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.

5. Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.

6. Виконавчі органи сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад (крім виконавчих органів рад, для бюджетів територіальних громад яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти), районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі подають відповідно районним або міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів, визначених з урахуванням вимог частин третьої - п'ятої цієї статті.

7. Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ з урахуванням статей 92 і 93 цього Кодексу.

8. У тижневий строк з дня схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів України забезпечує доведення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічних вимог та інших показників щодо складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозицій щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типової форми рішення).

9. У тижневий строк з дня прийняття проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні Кабінет Міністрів України забезпечує доведення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад визначених таким законом показників міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстових статей, а також організаційно-методологічних вимог щодо складання проектів місцевих бюджетів. У триденний строк з дня отримання таких документів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації доводять виконавчим органам міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад, районним державним адміністраціям відповідні обсяги субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту.

10. Інформація, отримана відповідно до частин п'ятої, шостої, восьмої і дев'ятої цієї статті, є підставою для складання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад проектів місцевих бюджетів і підготовки проектів рішень про відповідні місцеві бюджети.

Коментар:

1. Процес складання місцевих бюджетів починається до подання проекту закону про державний бюджет на відповідний рік до Верховної Ради України на розгляд у першому читанні. За цей час місцеві органи влади та самоврядування проводять аналіз виконання місцевих бюджетів за попередні бюджетні періоди, консультації з Комітетом з питань бюджету Верховної Ради України, Міністерством фінансів України та іншими центральними органами виконавчої влади, розробляють та доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів та здійснюють прогнозні розрахунки до проекту місцевого бюджету. Підґрунтям для здійснення необхідних розрахунків є лист Міністерства фінансів України щодо особливостей складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний (плановий) бюджетний період.

Відповідно до ст. 19 БК України складання проектів бюджетів - це перша стадія бюджетного процесу. Всі бюджети, які складають бюджетну систему України, проходять всі етапи бюджетного процесу, зокрема, стадію складання проектів бюджетів. Кожен бюджет складається окремо, але при цьому всі бюджети пов'язані. Таке положення відповідає принципу самостійності бюджетної системи, згідно із яким Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети (див. п. 3 ст. 7 БК України).

На підставі певних показників проекту державного бюджету складаються вже проекти місцевих бюджетів. Так само і в проекті Державного бюджету України враховуються дані, отримані від місцевих органів влади. Тобто, спостерігається взаємний зв'язок на основі отриманої інформації.

У ч. 1 коментованої статті БК України йдеться про стадію, що передує складанню бюджетів. На цьому етапі задіюються всі виконавчі органи. Так, Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

Особливості складання розрахунків стосуються переважно обсягів міжбюджетних трансфертів, які плануються у держбюджеті. Чому саме Мінфін і власне цим органам подає зазначену інформацію? По-перше, на Міністерство фінансів України покладена функція складання проекту держбюджету. Для того, щоб місцеві органи (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад) приступили до складання своїх місцевих бюджетів, їм необхідно знати певні особливості та показники, які стосуються їхніх бюджетів і будуть закладені в держбюджеті на наступний рік.

По-друге, спеціальними законами України визначені повноваження місцевих органів щодо складання проектів відповідних бюджетів.

Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Згідно зі ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим, прийнятої на другій сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 р. та затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 р., Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює виконавчі функції та повноваження з питань, віднесених до самостійного відання Автономної Республіки Крим, а також здійснює державні виконавчі функції, делеговані відповідно до Конституції України, зокрема, з питань фінансової, кредитної та цінової політики.

Повноваження місцевих державних адміністрацій. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р. місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують підготовку та виконання відповідних бюджетів і звіт про виконання відповідних бюджетів та програм.

Повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування. Згідно із ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані надавати всю необхідну інформацію з питань бюджету:

1) для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників - Міністерству фінансів України;

2) для розгляду розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів - Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

До такої необхідної інформації можна віднести дані про контингент дітей, кількість учнів, чисельність працюючих, кількість закладів освіти, науки, охорони здоров'я тощо. Тобто такі дані необхідні, перш за все, для визначення видаткових розрахункових показників, що враховуються при обрахунку міжбюджетних трансфертів.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі бюджету та фінансів віднесено, зокрема, подання в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб. Подібні положення містяться і в інших законах, які стосуються названих вище органів.

Згідно із ст. 96 БК України міжбюджетні трансферти поділяються на: 1) дотацію вирівнювання; 2) субвенції; 3) кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; 4) додаткові дотації.

До Міністерства фінансів Україна названі органи подають інформацію для того, щоб була можливість запланувати в держбюджеті відповідним місцевим бюджетам міжбюджетні трансферти. Так, у Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам: 1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти; 2) додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів; 3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту; 4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, внаслідок надання пільг, встановлених державою; 5) субвенція на виконання інвестиційних програм (проектів); 6) інші додаткові дотації та субвенції (ст. 97 БК України).

Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 р. N 1195. Порядок перерахування дотації вирівнювання, додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. N 490.

3. Для підготовки проекту Державного бюджету України Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів (відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 2 БК України бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди). Інструкції з підготовки бюджетних запитів можуть запроваджувати організаційні, фінансові та інші обмеження, яких зобов'язані дотримуватися усі розпорядники бюджетних коштів у процесі підготовки бюджетних запитів (ст. 34 БК України).

Згідно з типовою формою цих бюджетних запитів, визначеною Міністерством фінансів України, місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів вказані вище інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Відповідно до вимог ч. 3 коментованої статті складання проектів місцевих бюджетів здійснюється на основі поданих головними розпорядниками бюджетних коштів пропозицій щодо обсягів бюджетних коштів, необхідних для забезпечення їх функціональної діяльності, - бюджетних запитів. Бюджетні запити в Україні введено починаючи з 1998 року (подаються за встановленою формою) з обов'язковим визначенням головними розпорядниками бюджетних коштів основної мети діяльності, завдань на плановий рік, а також з проведенням аналізу результатів діяльності, досягнутих у минулому році, та прогнозуванням очікуваних результатів діяльності у поточному році, обґрунтуванням розподілу граничного обсягу видатків за кодами функціональної класифікації та напрямами діяльності.

У ст. 22 БК України визначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними:

1) рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - можуть бути виключно уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

2) іншими (крім рішення про бюджет Автономної Республіки Крим) рішеннями про місцеві бюджети, - можуть бути місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Саме головні розпорядники коштів місцевих бюджетів організують складання бюджетних запитів на основі визначених Міністерством фінансів України типових форм та інструкцій з підготовки бюджетних запитів. Для аналізу показників, які застосовуються у формах бюджетного запиту на наступний бюджетний період (рік), використовують дані звітів за декілька попередніх бюджетних років (такі звіти готуються органами Державного казначейства) та показники місцевого бюджету, затверджені розписом відповідного бюджету на поточний бюджетний рік.

Розподіл граничного обсягу видатків на наступний бюджетний рік повинен забезпечувати належне виконання основних завдань головного розпорядника, виходячи з пріоритетів його діяльності. Такий розподіл повинен врахувати необхідність зменшення рівня заборгованості минулих періодів та недопущення утворення заборгованості за зобов'язаннями у майбутньому.

В інструкціях з підготовки бюджетних запитів головними розпорядниками коштів, як правило, зазначається те, що обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, оплату енергоносіїв, придбання продуктів харчування, медикаментів, трансферти населенню, а також на господарське утримання установи. При визначенні структури видатків бюджетної установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей.

До бюджетних запитів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

В інструкціях з підготовки бюджетних запитів часто визначається за необхідне подати зведені розрахунки обсягу видатків у розрізі законів України, рішень Кабінету Міністрів України та інших нормативних актів щодо бюджету, в тому числі прийнятих у поточному бюджетному році, та по тих, дія яких відповідно проекту Закону України про Державний бюджет України на наступний бюджетний рік відновлюється з 1 січня такого року. Це стосується, наприклад: доплат за вислугу років певним категоріям працівників, доплат до мінімальної заробітної плати працівникам бюджетної сфери, надання допомоги дітям-сиротам.

Якщо головний розпорядник у своєму бюджетному запиті подасть розподіл граничного обсягу загальних видатків, структура якого не забезпечує мінімально необхідний рівень функціонування цього головного розпорядника (наприклад, більшість коштів планується направити на оплату праці, а на утримання установи та оплату комунальних послуг і енергоносіїв тощо - у недостатніх обсягах), фінансове управління місцевої ради має право повернути такий бюджетний запит цьому головному розпоряднику для приведення його у відповідність з даною вимогою. У разі невиконання головним розпорядником зазначених вимог, фінансове управління такої ради має право самостійно внести необхідні корективи в бюджетний запит, повідомивши про це головного розпорядника.

4. Бюджетні запити на наступний бюджетний період повинні складатися всіма головними розпорядниками бюджетних коштів і подаватися до місцевих фінансових органів на підставі перевірених та узагальнених бюджетних запитів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів. При цьому головний розпорядник несе відповідальність за своєчасність подання, достовірність та зміст поданих бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.

У разі надання необґрунтованих або з порушенням вимог інструкції бюджетних запитів на наступний бюджетний рік відповідні видатки не можуть бути включені до проекту місцевого бюджету на такий рік. На підставі даних, наведених у формах бюджетних запитів, місцевий фінансовий орган приймає рішення щодо доцільності затвердження відповідних видатків.

Бюджетний запит головного розпорядника бюджетних коштів складається з різних форм і, як правило, включає:

- загальний бюджетний запит такого розпорядника бюджетних коштів (має містити показники, що характеризують пропозицію головного розпорядника бюджетних коштів щодо загального їх обсягу (з виділенням коштів загального та спеціального фонду місцевого бюджету), необхідних для забезпечення його діяльності на наступний бюджетний рік у цілому та за функціями). Тут необхідно визначити мету діяльності головного розпорядника бюджетних коштів, тобто те, чого намагається досягнути головний розпорядник шляхом здійснення видатків. При визначенні мети діяльності на плановий рік необхідно керуватись такими критеріями: 1) у першу чергу, слід враховувати визначені нормативними актами пріоритетні напрями розвитку відповідної галузі; 2) формулювання повинно бути чітким і лаконічним; 3) повинно бути пов'язано з досягненням певного результату; 4) повинно охоплювати всю діяльність головного розпорядника бюджетних коштів, але не повинно бути роздробленим та численним. При визначенні видатків на плановий рік кожен головний розпорядник повинен оцінити необхідні і можливі бюджетні ресурси для їх продовження у наступних за планом роках, очікуваний результат і його вплив на обсяг відповідних видатків. Також необхідно ґрунтовно та в стислій формі пояснити розподіл граничного обсягу видатків загального фонду бюджету на плановий рік, вказавши його критерії. В основу пояснень покладається аналіз результатів, які були досягнуті в попередні роки та оцінка очікуваних результатів у поточному та плановому роках. Пояснення щодо очікуваних результатів повинні бути узгоджені із визначеною метою діяльності головного розпорядника бюджетних коштів;

- прогноз обсягів бюджетних ресурсів, необхідних для забезпечення діяльності головного розпорядника бюджетних коштів за джерелами їх формування (по кожній функції). Тут подаються показники прогнозного обсягу бюджетних ресурсів для забезпечення діяльності головного розпорядника бюджетних коштів за джерелами надходжень;

- виклад обсягу бюджетного запиту головного розпорядника бюджетних коштів у розрізі функцій та за економічною класифікацією;

- показники за мережею, штатами і контингентом головного розпорядника бюджетних коштів (по кожній функції). Тут міститься перелік відповідних показників за мережею, штатами та контингентом, що мають застосовуватися для визначення обсягу бюджетних коштів, необхідних для забезпечення діяльності установ, закладів та заходів, що знаходяться у віданні головного розпорядника бюджетних коштів по функціях. Показники кількості установ, контингенту, чисельності та фонду заробітної плати повинні узгоджуватися з відповідними показниками видатків, приведеними у розрізі функцій та за економічною класифікацією, а також відповідати показникам плану та звіту по мережі, штатах та контингентах установ, що перебувають на місцевих бюджетах, на відповідні роки. Тут також потрібно навести чисельність зайнятих у бюджетних установах та закладах посад згідно з штатним розписом (тарифікацією) та фактично зайнятими посадами за категоріями у попередньому та плановому бюджетному році. При цьому кількість штатних одиниць (ставок) наводиться окремо: штатні одиниці (ставки) та фактично зайняті посади, які утримуються за рахунок загальних видатків за відповідними категоріями, та штатні одиниці (ставки) і фактично зайняті посади, які утримуються за рахунок спеціальних видатків за відповідними категоріями. У випадку, якщо згідно із діючим законодавством працівники, що отримують основну оплату праці за рахунок загального фонду місцевого бюджету, отримують додаткову оплату праці зі спеціального фонду такого бюджету або працюють за сумісництвом у підрозділі, що утримується зі спеціального фонду такого бюджету, чисельність проставляється і по загальному, і по спеціальному фондах відповідного місцевого бюджету, а також додатково в рядку (пункті) "штатні одиниці за загальним фондом, що враховані у спеціальному фонді". Доволі часто в Державному бюджеті України міститься норма, відповідно до якої органам місцевого самоврядування рекомендовано не приймати рішення, що призводять до збільшення чисельності працівників бюджетних установ та закладів, тобто зміна штатної чисельності розпорядників бюджетних коштів можлива лише в межах загальної штатної чисельності головного розпорядника бюджетних коштів;

- структуру видатків розпорядника бюджетних коштів на оплату праці (по кожній функції). Подається структура видатків на оплату праці для забезпечення діяльності головного розпорядника бюджетних коштів по функціях у розрізі усіх розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, підпорядкованих головному розпоряднику бюджетних коштів. Наводиться структура видатків на оплату праці. Обов'язкові виплати включають: основну заробітну плату, обов'язкові надбавки і доплати згідно з законодавством, у тому числі: 1) тарифні ставки (оклади); 2) надбавки за ранги працівників органів місцевого самоврядування; 3) надбавки за вислугу років; 4) підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) за почесні, спортивні або вчені звання, науковий ступінь (у разі якщо діяльність працівників за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням та науковим ступенем); 5) надбавки за особливі умови праці, інші підвищення, передбачені діючими умовами оплати праці; 6) доплати за шкідливі умови праці. Видатки на інші доплати та надбавки включають доплати та надбавки, що носять необов'язковий характер, у тому числі: 1) доплати та надбавки працівникам за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи або за складність, напруженість у роботі; 2) щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов'язків; 3) доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників цих же категорій персоналу (у разі хвороби, відпустки без збереження заробітної плати тощо); 4) за суміщення професій (посад) або збільшення обсягу виконаних робіт; 5) за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконаних робіт; 6) доплати за ненормований робочий день або за роботу у нічний час; 7) надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови;

- аналіз управління зобов'язаннями протягом декількох попередніх і поточного бюджетного року та пропозиції щодо приведення зобов'язань на наступний бюджетний рік до граничного обсягу видатків загального фонду місцевого бюджету на плановий рік (по кожній функції). Сюди включаються показники, що дають можливість здійснити аналіз заходів головного розпорядника бюджетних коштів місцевих бюджетів щодо управління прийнятими зобов'язаннями у попередньому та поточному бюджетному році і пропозицій приведення зобов'язань на наступний бюджетний рік до меж граничного обсягу бюджетних ресурсів. Це дає можливість проаналізувати ефективність управління головним розпорядником бюджетних коштів своїми зобов'язаннями у розрізі економічної класифікації (профінансовані видатки, стан погашення кредиторської заборгованості бюджету, тенденцію щодо змін заборгованості по заробітній платі та заходи щодо приведення мережі і чисельності відповідно до передбачених асигнувань), а також розробити заходи по приведенню своїх зобов'язань на наступний бюджетний рік у відповідність із граничними запланованими обсягами видатків на цей рік;

- аналіз обсягу видатків на реалізацію регіональних галузевих програм головного розпорядника бюджетних коштів у попередньому, поточному і наступному бюджетному році. Такі видатки, як правило, носять капітальний характер. Слід пам'ятати, що заходи програми не можуть передбачати видатки, пов'язані з утриманням бюджетних установ з основної діяльності, які забезпечені коштами відповідного бюджету, а саме: виплату заробітної плати працівникам та нарахувань на неї, поточні видатки, пов'язані з функціонуванням цієї установи, поточний та капітальний ремонти приміщень тощо. До аналізу обсягу видатків на реалізацію зазначених програм додаються: 1) копії законодавчих актів, на виконання яких прийняті відповідні регіональні програми, а також копії рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради, якими ці програми затверджені; 2) перелік і повні назви установ, яким будуть перераховуватися кошти на реалізацію заходів прийнятих програм.

Статтею 35 БК визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст наданих фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту бюджету на наступний рік згідно з вимогами Міністерства фінансів України. У разі несвоєчасного подання бюджетного запиту на наступний рік, що є порушенням бюджетного законодавства, місцевими фінансовими органами будуть складені протоколи про бюджетне правопорушення відповідно до ст. 124 БК України та наказу Міністерства фінансів України від 15 листопада 2010 р. N 1370 "Про затвердження Порядку складання Протоколу про порушення бюджетного законодавства та форми Протоколу про порушення бюджетного законодавства", а також застосовані відповідні заходи відповідальності до головного розпорядника бюджетних коштів.

5. На будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів відповідні місцеві фінансові органи здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів. Це пов'язано із тим, що, перш за все, необхідно постійно контролювати відповідність конкретного бюджетного запиту меті, пріоритетності, дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. Береться до уваги минулорічний досвід фінансування видатків, які плануються і на наступний бюджетний період. Тобто, якщо спостерігаються порушення, недосягнення поставлених цілей тощо, то відповідні положення бюджетного запиту підлягають корегуванню або виключенню.

Отримавши та ґрунтовно проаналізувавши конкретний бюджетний запит керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.

6. Враховуючи положення коментованої статті стосовно бюджетних запитів, порядку їх розроблення, подання та аналізу, виконавчі органи сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад (крім виконавчих органів рад, для бюджетів територіальних громад яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти), районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі подають відповідно районним або міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів. Тобто саме на основі бюджетних запитів і формуються проекти відповідних місцевих бюджетів.

7. Відповідно до ч. 2 ст. 142 Конституції України, територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ з урахуванням статей 92 (визначає порядок передачі коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, тобто видатків, пов'язаних з виконанням власних повноважень) і 93 (визначає порядок передачі коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, тобто видатків, пов'язаних з виконанням делегованих повноважень) коментованого Кодексу.

8. У вересні року, що передує плановому, Кабінетом Міністрів України повинен бути схвалений проект закону про Державний бюджет України. Не пізніше 15 вересня відбувається подання проекту закону з відповідними матеріалами Верховній Раді України.

У тижневий строк з дня схвалення проекту Кабінетом Міністрів Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічні вимоги та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типової форми рішення). Зазначені місцеві органи опрацьовують розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічні вимоги та інші показники, схвалені Кабінетом Міністрів України. Також відбувається опрацювання пропозицій щодо типової форми проекту рішення про місцевий бюджет, доведеної Міністерством фінансів України. На цьому етапі починається складання проекту місцевого бюджету (проекту рішення про місцевий бюджет ще немає).

9. Проект закону про Державний бюджет України у другому читанні має бути схвалений не пізніше 20 листопада (ст. 158 Регламенту ВРУ). Відповідно до ч. 9 коментованої статті БК України у тижневий строк з дня прийняття проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні (тобто, не пізніше 27 листопада року, що передує плановому) Кабінет Міністрів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям і виконавчим органам відповідних місцевих рад визначені таким законом показники міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстові статті, що визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період, які були проголосовані Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні, а також організаційно-методологічні вимоги щодо складання проектів місцевих бюджетів на наступний бюджетний період.

У триденний строк з дня отримання таких документів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації доводять виконавчим органам міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад, районним державним адміністраціям відповідні обсяги субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 97 БК України у Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій, а також коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районних бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.

Під час складання проектів місцевих бюджетів на наступний бюджетний період здійснюється також контроль за процесом виконання відповідного місцевого бюджету протягом поточного бюджетного періоду, що передує плановому (йдеться, передусім, про місячну та квартальну звітність про виконання місцевих бюджетів). Отримані в результаті цього дані дають змогу оцінити ефективність використання коштів місцевих бюджетів протягом року, а також передбачити обсяги видатків і певні тенденції виконання видаткової частини місцевих бюджетів у наступному бюджетному періоді.

10. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних місцевих рад складають проекти місцевих бюджетів та готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети, спираючись на інформацію, отриману відповідно до частин 5 - 6, 8 - 9 коментованої статті. Детальніше про рішення про місцевий бюджет див. коментар до ст. 76 БК України.